1.5. Практичне значення логіки для юристів.

Логіка є однією з найдавніших та найважливіших наук, які складають інтелектуальне ядро духовної культури людства. У всіх сферах розумової діяльності знання і суворе дотримання вимог законів формальної логіки у процесі отримання вивідного знання є необхідною умовою для досягнення істини.

Кожна людина, безумовно, володіє стихійною, інтуїтивною логікою, бо без неї вона не змогла б думати та спілкуватися з іншими людьми. Проте логічна інтуїція не може замінити людині логічного знання. Інтуїтивна логіка не завжди успішно справляється з критикою неправильних міркувань. Справедливо, однак, і те, що багато людей, які вивчали логіку, порушують процедури і правила вивідного знання, ігнорують їх роль та значимість. Та все ж, як показує досвід, вивчення і практичне застосування знань з логіки дає можливість працювати на юридичній ниві більш впевнено, продуктивно і ефективно.

В цілому, можна виділити такі основні функції логіки:

1. пізнавальна – логіка пояснює процеси мислення і вказує, за яких умов досягається істинне знання і які наслідки неправильних міркувань;

2. світоглядна – логіка приймає участь у формуванні світогляду людей як сукупності їх поглядів на світ і на відношення людини до цього світу;

3. методологічна – логіка забезпечує процес мислення певним методом пізнання;

4. ідеологічна – логіка виступає як засіб обгрунтування певної ідеології;

5. логіка формує логічну культуру людини. Логічна культура – це культура мислення, яка виражається у письмовій та усній мові. Логічна культура включає певну суму знань про засоби розумової діяльності, її форми та закони; вміння використовувати ці знання в практичних міркуваннях, тобто оперувати поняттями, здійснювати логічні операції, доводити та спростовувати; вміння аналізувати свої та чужі думки, знаходити і встановлювати логічні помилки.

Саме на практичне використання логіки звертали увагу видатні мислителі. Так, Дж.Ст.Міль вважав завданням логіки управління думками. Г.Гегель підкреслював необхідність вивчення формальної логіки, бо вона загострює розум. Відомий фізіолог, академік М.Анохін писав, що логіка – це необхідний інструмент, який звільняє від необхідності запам’ятовувати зайве і допомагає знайти в масі інформації те цінне, що потрібне людині.

Питання про практичне значення логіки для юристів розглядалося протягом багатьох століть. Ще Цицерон радив при розгляді судових справ особливо виділяти логічний бік справи: спочатку треба обдумати, що сказати, а потім уже і сказати.

У 1588 р. була видана книга Абрама Франца “Правова логіка”, головною метою якої було показати тісний зв’язок логічних та правових знань. У 1672 р. Г.Лейбніц написав роботу “Elementa juris naturalis”, у якій зробив спробу визначити основні модальності права і визначити логічні відносини між ними. Вважається, що саме ця робота породила такий напрямок, як деонтична логіка або логіка норм. Крім цього напрямку, до права мають відношення такі розділи як темпоральна (часова) логіка, епістемічна (логіка знань), логіка дії, логіка взаємодії, логіка питань та відповідей тощо.

Право як наука, що розвивається, не може не звертатися до логіки, яка допомагає при побудові теорій, подоланні суперечностей. Методи сучасної логіки широко застосовуються у науковому дослідженні проблем права і входять до складу методології правознавства.

Особливе значення має логіка у наукових дискусіях та суперечках. Так, якщо їх учасники виходять з одних і тих же засновків, але у ході дискусії приходять до різних висновків, то всі вони, безумовно, не можуть бути істинними. Більше того, оскільки фізична сила не є методом доведення істини, то для вирішення дискусії необхідно встановити в опонента логічні помилки.

В сучасній юридичній практиці використовується широкий арсенал логічних засобів: визначення та поділ понять, версія як вид гіпотези, умовивід, доведення та спростування тощо. Для успішного використання логічних засобів необхідне їх глибоке знання. Отже, щоб стати справжнім юристом, треба мати високу і правову, і логічну культуру.

В сучасних умовах розвитку нашої країни значення логіки значно зростає. Побудова правової держави передбачає, що роль юридичних наук як теоретичної основи правового регулювання нових суспільних відносин значно посилюється. Крім того, вимагає перегляду законодавство, яке має відповідати новій парадигмі мислення та суспільному розвитку.