Питання для самоконтролю

1. Що означає термін “логіка”?

2. Вкажіть найбільш правильне, з вашої точки зору, визначення предмету дослідження формальної логіки.

3. Опишіть структуру формальної логіки.

4. Що таке природна логіка людини?

5. В чому полягає практичне значення формальної логіки для юристів?

6. Яку систему символів використовують у спеціальних теоріях? Наведіть приклади.

7. Що називається законом логіки?

8. Як формулюється закон тотожності?

9. Які помилки існують при порушенні закону тотожності?

10. Як формулюється закон суперечності?

11. На які судження розповсюджується закон суперечності?

12. Наведіть формулювання закону виключеного третього.

13. Що є достатньою підставою для істинності суджень?

14. Які помилки існують при порушенні закону достатньої підстави?

15. Яка роль законів логіки у правовому пізнанні?

Завдання для самостійної роботи

Практикум №1, тест №1.

Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття

2.1 Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.

2.2 Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

2.3 Види понять.

2.4 Логічні відношення між поняттями.

2.5 Логічні операції над поняттями.

Основні поняття: поняття, зміст, обсяг, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, термін, термінологія, родові і видові ознаки, обмеження і поділ понять, класифікація, дефініція, опис, характеристика, порівняння, розрізнення.

2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.

Процес мислення, незалежно від того про що ми міркуємо (космос, право, поезія) або на якому рівні міркуємо – буденному чи науковому – носить, в основному, понятійний характер, але вміння оперувати поняттями дається людині не від народження, а формується і розвивається в процесі практики.

Значення логіки полягає в тому, що вона допомагає перетворити цей процес із стихійного в свідомий і зробити його інтенсивним і плідним.

Поняття як форма мислення є такий спосіб відображення дійсності, коли предмет розкривається через сукупність його ознак. Тому мати поняття про предмет означає знати, які ознаки йому притаманні, в яких зв’язках і відношеннях він знаходиться з іншими предметами і чим він від них відрізняється.

Ознаки предмета мають різноманітний характер. Перш за все, їх можна розділити на істотні – це такі ознаки, які відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від усіх інших предметів та неістотні ознаки – це ознаки, наявність або відсутність яких не приводить до зміни предмета чи явища. Різниця між істотними та неістотними ознаками відносна: ознаки, що є істотними, із розвитком і змінами предмета можуть перетворюватися в неістотні і навпаки.

Ознаки предмета також можуть бути: загальними і одиничними, особливими (специфічними), суттєвими і несуттєвими, необхідними і випадковими, подібними тощо.

Створення понять – це не дзеркальне відображення предметів дійсності, а складний діалектичний процес, який включає в себе багато логічних прийомів. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх його істотних проявах. Утворення того чи іншого поняття – це завжди крок уперед у пізнанні навколишнього світу, новий ступінь у розвитку науки. У процесі утворення понять користуються такими логічними способами як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення.

Відображуючи дійсність, поняття мають певну відносність. Так, вони можуть виникати до виникнення самого предмета: соціалізм, комунізм. Предмет може зникнути, а поняття залишається: первісна людина, рабовласницький лад. В процесі розвитку виникають нові поняття: інформаційне суспільство, Інтернет. В цілому, поняття виконують в нашому житті 2 основні функції: пізнавальну, об’єднуючи пізнавальну, абстрактну діяльність людини і виступаючи мовою науки, та комунікативну – закріплюючи свої знання в формі понять, люди обмінюються ними в процесі діяльності та передають їх наступним поколінням.

Поняття нерозривно зв’язані з мовою, адже поняття виражаються і закріплюються в словах і словосполученнях. Але єдність поняття і слова не означає їх повного збігу. В мові існують омоніми (слова, що мають однакове звучання, форму, але різний зміст – коса, закон) або синоніми (слова, що мають різне звучання і форму, але виражають одне і те ж поняття – угода і договір, правознавство і юриспруденція). Це приводить до полісемії (багатозначність слів), коли змішуються поняття і допускаються помилки в міркуваннях. Отже, необхідно точно встановлювати значення слів, щоб використовувати їх правильно.

В різних галузях науки і техніки розробляється особлива система понять – термінологія. Термін – це слово чи словосполучення, яке означає визначене поняття, що характеризується однозначністю в межах даної науки. Наприклад, в Кримінально-процесуальному кодексі пояснюються такі терміни: суд першої інстанції, суддя, прокурор, слідчий тощо. Це дозволяє правильно застосовувати правові терміни.