9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
Аналіз собівартості здійснюється на основі звітності про собівартість з використанням даних організаційно-технічних заходів, планів по праці, механізації, забезпечення матеріальними ресурсами їхньому використанні (економічних витрат).
Аналізуються як у цілому виконання завдань по собівартості, так і по статтях витрат: матеріали, основна зарплата робітників, витрати по експлуатації машин і механізмів і накладні витрати. Як ми бачимо, вивчення собівартості не обмежується оцінкою в цілому виконання завдань по зниженню собівартості або її зміна в динаміці, а вимагає докладних розрахунків і аналізів по всім її складовим.
Аналіз собівартості проводиться різними методами: на основі розрахунку субіндексів і абсолютних відхилень фактичних витрат від планових або кошторисних по статтях витрат; визначають також відносний показник, що відображає вплив змін по статтях витрат на загальне відхилення собівартості і т.д.
При аналізі виконання прибутку і показників рентабельності підлягають вивченню наступні питання:
як виконуються завдання по прибутку і рівневі рентабельності;
забезпеченість оборотними коштами, їхній стан і використання, а також оборотність;
виконання зобов'язань перед бюджетом, банками;
стан розрахунків з дебіторами і кредиторами.
Основними вихідними даними цих показників є: баланс організації, звіти про прибутки і збитки, собівартість, дані поточного бухгалтерського обліку й інші облікові і звітні дані, а також планово-нормативні документи, що дозволяють виявити більш повно фактори, що впливають на виконання завдань.
Абсолютна сума прибутку саме по собі ще не характеризує ефективність використання засобів виробництва, що маються в розпорядженні організації і тому для визначення їхньої ефективності застосовують показник рівня рентабельності.
У будівництві, на відміну від промислових підприємств він визначається як відношення суми прибутку до кошторисної вартості або собівартості виконаних робіт. Досягнутий рівень рентабельності зіставляється при аналізі з заданим фактичним за попередній період, а також з показниками конкурентів. Варто також обчислювати рівень рентабельності організацій, що мають власні виробничі фонди, як відношення суми прибутку до суми основних фондів і оборотних коштів. Необхідно також знати, скільки прибутку отримано на кожну гривню виробничих фондів.
9.4. Аналіз фінансової діяльності
При аналізі фінансової діяльності організації виробляється вивчення фінансових показників у наступному порядку:
вибираються показники для аналізу;
виробляється розрахунок цих показників;
порівнюються величини цих показників з аналогічними за минулий період по підприємству;
отримані показники використовуються при складанні фінансових планів для визначення оперативних способів рішення проблем по підприємству.
Найбільш значимі фінансові показники – це ліквідності (платоспроможності), активності (оборотності), а також бюджет готівки організації (кошторис доходів і витрат).
Показники ліквідності – це здатність підприємства за рахунок оборотних поточних активів, покривати борги по зобов'язаннях. Вони характеризують платоспроможність підприємства. Показники ліквідності характеризуються двома видами:
Перший – загальний коефіцієнт покриття (ЗКП), визначається по формулі:
, (9.1)
де: Та, Тп – поточні активи і пасиви.
До поточних активів відноситися: наявність коштів у касі, на рахунках у банку, дебіторська заборгованість, запаси готової продукції, сировини і матеріалів, незавершене виробництво.
До поточних пасивів: короткострокові кредити, довгострокові зобов'язання та інші статті короткострокової заборгованості.
Мінімальна величина ЗКП повинна бути не менш 1, оптимальна по оцінкам експертів у межах 2-2,5.
Другий вид – коефіцієнт абсолютної ліквідності (АЛК) – визначається відношенням між найбільш ліквідною частиною поточних активів до поточних пасивів.
, (9.2)
де: З – запаси.
До запасів відноситься продукція, сировина і матеріали, незавершене виробництво.
По оцінках експертів АЛК не повинний бути менш 0,2.
При оперативному плануванні платоспроможність підприємства в першому випадку може бути підвищена за рахунок збільшення короткострокових боргів підприємства, а отже, і величини поточних активів. В другому випадку – збільшення грошей у касі, на банківському рахунку, цінних паперів дозволить оплатити борги підприємства кредиторам.
Показники активності - визначають, наскільки гарно підприємство використовує свої ресурси, характеризуються:
- оборотом рахунків до оплати (оборот дебіторської заборгованості). Визначається відношенням чистих продажів у кредит поділеним на рахунки до оплати (дебіторська заборгованість). Чим вище показник обороту рахунків, тим коротше час між продажем і одержанням грошей;
- оборотом товарно-матеріальних запасів, що визначається відношенням вартості проданих товарів, реалізованої продукції до запасів товарів або готової продукції. Чим вище цей показник (повинний бути більше 1), тим краще ліквідність підприємства;
- оборотом основних засобів. Визначається розподілом чистих продажів підприємства на величину основних засобів. Показує реальну оцінку вартості одиниці основних засобів.
Створення бюджетів організації здійснюється в рамках оперативного планування. До основних фінансових бюджетів відносяться: бюджет готівки і бюджет додаткових вкладень капіталу. Основою для складання бюджету готівки служать щоденні звіти.
Проведений аналіз цих фінансових показників дозволяє при необхідності приймати не тільки оперативні рішення, але і загальну стратегію підприємства.