3.3.2. Планування прибутку
Прибуток це доход підприємства за винятком витрат.
Розрізняють прибуток балансовий і чистий прибуток (прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства).
Балансовий прибуток складається з прибутку від реалізації продукції і від позареалізаційної діяльності підприємства. Вона дорівнює:
(3.15)
де: Ц – ціна продукції;
V – обсяг реалізованої продукції;
С – собівартість продукції;
Двр – позареалізаційні доходи;
Рвр – позареалізаційні витрати.
Чистий прибуток або який залишається в розпорядженні підприємства і визначається як різниця між балансовим прибутком і відрахуваннями в бюджет.
(3.16)
де: Н – відрахування в бюджет.
Особливо важливе значення в ринковій економіці здобуває поняття необхідного прибутку.
Необхідний прибуток – це прибуток, величина якого необхідна для функціонування виробничої діяльності підприємства в зв'язку з поставленою метою.
Якщо необхідний розмір прибутку не буде досягнутий, то підприємство збанкрутує.
При визначенні мінімально необхідного прибутку розраховують, які ресурси потрібні для розвитку фондів виробництва, а також розмір податкових відрахувань у бюджет. Розмір необхідного прибутку співвідноситься із собівартістю продукції. Норма необхідного прибутку розраховується як відношення її сумарного розміру до собівартості річного обсягу виробництва.
3.3.3. Планування рентабельності
Рентабельність виробництва є одним з найважливіших показників, тому що визначає кінцеву ефективність діяльності підприємства, його конкурентноздатність. Абсолютна величина прибутку не дає повної якісної характеристики діяльності підприємства і тому порівняння ефективності фінансової діяльності підприємств різних масштабів проводиться у відносних показниках.
У загальному виді показник рентабельності являє собою відношення суми прибутку до витрат на її одержання.
Існує кілька показників рентабельності: рентабельність виробів, рентабельність основної діяльності, виробництва, загальна і розрахункова, рентабельність основних фондів, рентабельність продукції (реалізації), рентабельність основних виробничих фондів і т.д.
В оперативному плануванні найбільше часто використовуються наступні показники рентабельності:
Рентабельність основної діяльності (виробництва продукції), визначається відношенням прибутку до сукупних витрат.
(3.17)
де: СЗ=ПЗ+УПЗ – сукупні витрати.
Цей показник показує, скільки грошових одиниць витрачено для одержання однієї грошової одиниці прибутку.
Рентабельність праці, визначається як відношення прибутку до середньосписочної чисельності працівників або до загальної кількості людино-днів, відпрацьованими всіма працівниками за планований період.
(3.18)
де: С – середньосписочна чисельність працівників;
Я – загальна кількість людино-днів, відпрацьованих усіма працівниками за планований період.
Рівень рентабельності реалізації визначається як відношення прибутку на обсяг реалізованої продукції (виручку (В)). Він дорівнює:
з розрахунку по балансовому прибутку:
(3.19)
з розрахунку по чистому прибутку:
(3.20)
Рівень рентабельності з розрахунку по балансовому прибутку може свідчити про необхідність перегляду цін і посилення контролю за використанням ресурсів, а рівень з розрахунку чистого прибутку дозволяє визначити, скільки грошових одиниць чистого прибутку принесла кожна грошова одиниця реалізованої продукції.