5.4. Аналіз і оптимізація сіткових графіків

Аналіз сіткових графіків ведуть з метою визначення можливості досягнення запланованих результатів. Особлива увага при аналізі звертається на виконання проміжних термінів провадження робіт і своєчасне забезпечення МТР технологічного процесу. Розраховуючи параметри сіткового графіка, виходять з того, що кожна робота забезпечена всіма необхідними ресурсами. Але в дійсності ресурси завжди обмежені, а їхня відсутність приводить до зміни, до

Роки	2001									2002
Місяці	Грудень									Січень
Календарні дні	19	22	23	24	25	26	29	30	31	2	5	6	8	9	12	13	14	15	16	19	20	21	22	23
Робочі дні	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
			5					3 10

Рис. 5.4. Сітковий графік у виді календарного плану в масштабі часу.

зриву термінів виконання робіт. Тому вся робота керівників і фахівців зводиться до постійного аналізу використання і перерозподілу ресурсів із внесенням їхніх корективів для виконання планових завдань. Коректування інакше називають оптимізацією.

В остаточному підсумку оптимізація сіткових графіків полягає в поліпшенні процесів оперативного планування і керуванні комплексом робіт з метою скорочення витрати всіх ресурсів і підвищення фінансових показників при заданих планових обмеженнях. Критерієм оптимальності мережних систем планування в ринкових умовах є такі показники як мінімальна витрата ресурсів, максимальна продуктивність праці виконавців, мінімальні витрати робочого часу і т.д., а в остаточному підсумку максимальний прибуток.

Необхідність оптимальності мережі виникає тоді, коли в процесі аналізу виявляється, що тривалість робіт по графіку для виконання виробничого процесу у встановлений термін не відповідає завданню унаслідок відсутності необхідної кількості робітників, матеріалів і інших ресурсів, або того або іншого разом узятого.

На виробництві найчастіше графіки корегують двома методами:

• корегування сіткових графіків за часом;

• корегування сіткових графіків по матеріальним ресурсам;

Загальний термін здійснення всіх робіт на сітковому графіку варто скорочувати за рахунок зменшення тривалості критичного шляху і вирівнюванням найбільш напружених шляхів.

У загальному виді коефіцієнт напруженості будь-якого повного шляху визначається відношенням його тривалості (L) до критичного (Lкр):

Кн=, (5.9)

Визначаючи коефіцієнт напруженості кожного шляху можна розподілити роботи з трьох напрямків, що лежать на критичному шляху, підкритичні і не на критичному шляху. Аналізуючи коефіцієнти напруженості всіх шляхів, приймають рішення про додатковий напрямок ресурсів на роботи лежачі на критичному і підкритичному шляхах.

У будівництві коректування сіткових графіків за часом здійснюється чотирма способами:

1. Перерозподіл трудових ресурсів шляхом переводу бригад з робіт резерви часу, на роботи які не мають таких резервів, тобто на підкритичні і критичні ділянки мережі.

2. Сполучення технологічних процесів за часом.

3. Залучення додаткових ресурсів для виконання робіт паралельним методом.

4. Зміна проектних рішень.

Корегування сіткових графіків по матеріальним ресурсам зводиться до визначення оптимальних норм витрат матеріалів на одиницю виконаної роботи або розподілом наявних ресурсів на весь комплекс робіт. Скорочення критичного шляху досягається шляхом перерозподілу різних ресурсів з ненапружених шляхів на виконання критичних робіт.

Таким чином у задачу сіткового планування входить оперативний контроль за ходом фактичного виконання робіт по графіку, виявлення й аналіз причин тих або інших робіт, які приводять до зриву, вироблення і прийняття планово-управлінських рішень, що забезпечують своєчасне виконання комплексу робіт.