- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Внутрівиробниче планування і його наукові основи в ринковій економіці план
- •1.1. Планування його сутність, задачі і мета. Об'єкти планування
- •1.2. Наукові принципи і функції планування в ринковій економіці
- •1.2.1. Принципи планування
- •1.2.2. Функції планування
- •1.3. Наукові методи планування
- •1.4. Класифікація планів і їхні види
- •1.5. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.1. Річне планування і його процес. Показники річного плану
- •1.5.2. Показники річного плану
- •1.5.3. Функції планових служб, та їх структура
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Загальні положення оперативного планування виробництва план
- •2.1. Оперативне планування, його призначення, мета і задачі
- •2.2. Види і системи оперативного планування. Процес планування і його схема
- •2.2.1. Види і системи оперативного планування
- •2.2.2. Процеси планування і його схеми
- •2.3. Нормативи і нормативно-планові розрахунки оперативних планів
- •2.4. Показники оперативного планування
- •2.5. Планування випуску і реалізації продукції
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 3. Оперативне планування ресурсів і їхніх економічних показників план
- •3.1. Оперативне планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
- •3.1.1. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •3.1.2. Планування потреби в матеріальних запасах
- •3.1.3. Планування покриття потреби в матеріальних ресурсах
- •3.2. Соціально-трудове планування
- •3.2.1. Планування продуктивності праці
- •3.2.2. Планування фонду оплати праці
- •3.2.3. Планування середньої заробітної плати
- •3.2.4. Планування чисельності і розвитку персоналу
- •Річний баланс робочого часу одного робітника
- •3.3. Планування собівартості, прибутку і рентабельності підприємства
- •3.3.1. Собівартість, структура собівартості і її оперативне планування
- •3.3.2. Планування прибутку
- •3.3.3. Планування рентабельності
- •3.4. Фінансове планування і його показники
- •3.4.1. Оперативне фінансове планування
- •Бюджет готівки
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Розробка оперативних планів виробництва план
- •4.1. Вихідні дані для розробки оперативних планів
- •4.2. Склад і зміст оперативних планів
- •4.3. Основні методи розробки оперативних планів
- •4.4. Порядок і розробка, розгляд і затвердження оперативних планів
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Сіткові моделі планування план
- •5.1. Сутність сіткового планування
- •5.2. Визначення критичного шляху
- •5.3. Розрахунок планових параметрів сіткового графіка
- •5.4. Аналіз і оптимізація сіткових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Оперативне планування і управління на основі сіткових графіків із застосуванням вузлового методу план
- •6.1. Сутність вузлового сіткового методу
- •6.2. Проектування складу і границь вузлів, їхнє формування
- •6.3. Вузлова система планування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Тижнево-добове і декадно-добове планування в будівельних організаціях план
- •7.1. Вихідні дані для розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.2. Склад і обсяг тижнево-добового і декадно-добового планування
- •7.3. Порядок розробки тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •7.4. Підготовка до твердження тижнево-добових і декадно-добових графіків
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Методи контролю, диспетчерський контроль і оперативний облік виконання графіків план
- •8.1. Диспетчеризація, її цілі, задачі і форми
- •8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, пропоновані до неї. Функції й обов'язки
- •8.3. Взаємини диспетчерських служб із виробничими підрозділами і відділами підприємства
- •8.4. Призначення, мети, обсяг і методи диспетчерського контролю й оперативного обліку виконання графіків
- •8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада)
- •8.6. Карта прийняття рішень
- •8.7. Показники й економічна ефективність диспетчерського контролю й обліку
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Оперативний аналіз виробничої програми і основних показників підприємства план
- •9.1. Аналіз виконання виробничої програми
- •9.2. Аналіз показників по праці й оплаті праці
- •9.3. Аналіз собівартості прибутку і рентабельності
- •9.4. Аналіз фінансової діяльності
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Технічні і комп'ютерні засоби застосовувані в автоматизованих системах оперативного планування план
- •10.1. Технічні засоби, застосовувані диспетчерським управлінням і їхня класифікація
- •10.2. Технічне і програмне забезпечення автоматизованих систем
- •10.3. Принципові схеми автоматизації оперативного планування і управління
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Рекомендована література
Тема 8. Методи контролю, диспетчерський контроль і оперативний облік виконання графіків план
8.1. Диспетчеризація, її цілі, задачі і форми.
8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, пропоновані до неї, функції і обов'язки.
8.3. Взаємини диспетчерських служб із виробничими підрозділами і відділами підприємств.
8.4. Призначення, мета, обсяг і методи диспетчерського контролю і оперативного обліку виконання графіків.
8.5. Диспетчерська документація і диспетчерський рапорт (нарада).
8.6. Карта прийняття рішень.
8.7. Показники і економічна ефективність диспетчерського контролю й обліку.
Література: (3, 7, 20, 21, 25.26)
8.1. Диспетчеризація, її цілі, задачі і форми
Оперативне управління виробництвом розділяється на календарне планування і диспетчеризацію виробництва, тобто регулювання виробництва.
Диспетчеризація виробництва являє собою постійний оперативний контроль і безперервне регулювання виробництва з метою забезпечення запланованого випуску продукції в плині зміни, доби, а також забезпечення нормативного ходу виробництва по ТД і ДД графіках на найближчий період, місяць.
Задачі диспетчеризації:
забезпечення безумовного виконання запланованих обсягів виробництва продукції, робіт відповідно до наявних замовлень, контрактами, договорами;
чітке регулювання ресурсами протягом доби відповідно до ходу виробництва на окремих ділянках і підрозділах підприємства;
прийняття заходів і недопущення простоїв робітників, устаткування, машин і механізмів;
найшвидша ліквідація неполадок і збоїв виробництва і т.д.
Існують різні форми диспетчеризації. Вони залежать від характеру виробництва, ступеня комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів на підприємстві. На диспетчеризацію переведені багато промислових підприємств і цехи, а також електростанції, залізниці і т.д. Для різного рівня виробництва застосовуються ті або інші форми диспетчеризації.
У диспетчеризації будівництва виділили три основні форми: початкова, диспетчерське керівництво і диспетчерське управління.
Початкова диспетчеризація – це форма диспетчеризації, при якій диспетчер не є одноособовим оперативним керівником виробництва і виконує головним чином функції контролю і сигналізатора і не може впливати на хід виробничого процесу.
Диспетчерське керівництво – форма диспетчеризації в тресті (ЗАТ), при якій диспетчера здійснюють централізоване оперативне керівництво підрозділами в межах затвердженого графіка.
Диспетчерське управління – при якому диспетчер, користуючись апаратами і пультами, особисто керує виробничими процесами. Застосовується в будівництві на бетонних заводах і в промисловості на автоматизованих підприємствах.
8.2. Структура і склад диспетчерської служби, вимоги, пропоновані до неї. Функції й обов'язки
Склад диспетчерської служби визначається розміром, типом і сферою діяльності підприємств. На великих і середніх підприємствах диспетчерська служба входить до складу основних відділів, утворити в такий спосіб виробничо-диспетчерський або планово-диспетчерський відділ, у яких начальник є і головним диспетчером. На великих підприємствах поряд з начальником виробництва мається головний диспетчер, який є заступником головного інженера. Головному диспетчерові безпосередньо підлегла диспетчерська служба.
Кількісний склад диспетчерської служби на підприємстві визначається обсягом провадження робіт і на підставі рекомендацій існуючих нормативів. На великих підприємствах чисельність цієї служби звичайно складає від трьох до п'яти чоловік.
До складу диспетчерської служби підприємства входять диспетчерські пункти підрозділів. Поточний контроль і регулювання ходу виробництва здійснюють чергові і змінні диспетчера. У змінних диспетчерів маються помічники – оператори, що ведуть оперативний облік виконання змінних і добових завдань, і цехів, що одержують інформацію від цехів і відділів.
Головний диспетчер наділений повнотою влади й у своїй діяльності за рішенням оперативних питань виробництва є центральною фігурою. Його рішення обов'язкові для всіх підрозділів служб підприємства і підтверджені делегуванням повноважень керівництва підприємства, що складає основну рису диспетчерського керівництва.
У штатах будівельних організацій у складі диспетчерської служби передбачається:
у тресті (ЗАТ) – головний диспетчер з відповідним числом змінних чергових диспетчерів;
старші і змінні диспетчера в будівельно-монтажних управліннях і на великих будівельних комплексах;
старші і змінні диспетчера на підприємствах стройіндустрії, автотранспорту, УВТК, баз механізації й в інших обслуговуючих господарствах будівництва.
Кількість змінних диспетчерів визначається числом змін: головні і старші диспетчера у своєму розпорядженні повинні мати оператора, що здійснює ведення всієї документації по обліку повідомлень з місць, обробку повідомлень і складання диспетчерського зведення.
До диспетчерської служби (ДС) підприємств і будівельних організацій пред'являється ряд вимог.
Вона повинна:
носити попереджувальні дії, заздалегідь виявляти і вчасно приймати рішення по усуненню відхилень ходу виробництва;
керуватися календарними планами випуску продукції і виробництва БМР;
одержувати постійну і точну інформацію про хід виробництва;
прийняті рішення ДС повинні бути оптимальні;
мати швидкість передачі повідомлень по каналах зв'язку і т.д.
Диспетчерська служба складається з наступних елементів:
Технічні засоби диспетчеризації.
Оперативні плани, що охоплюють усі цехи, ділянки і виробництва.
Кваліфікований персонал.
Сфера діяльності диспетчерської служби охоплює всі підрозділи відділи і служби підприємства. Зразкова структура диспетчерської служби підприємства приведена на рис. 8.1.
Основні обов'язки і функції диспетчерської служби наступні:
участь у складанні графіків і розробки оперативних документів;
оперативний облік фактичного ходу виконання графіків виробництва і робіт;
виявлення відхилень фактичного ходу виконання графіків виробництва і робіт;
прийняття оперативних рішень по попередженню й усуненню відхилень і збоїв у ході виробництва;
аналіз причин збоїв і відхилень ходу виконання графіків і розробка заходів для їхньої ліквідації;
координація роботи і планове керівництво підрозділів ділянок і виробництвом підприємства;
контроль за своєчасним і комплектним забезпеченням матеріально-технічними й іншими видами ресурсів;
підготовка оперативно-диспетчерських нарад (рапортів), проведених керівництвом підприємства;
одержання і доведення до підрозділів прогнозів погоди;
координація дій підрозділів підприємства при пожежах, аваріях і інших надзвичайних обставинах до прибуття керівництва і т.д.
Рис. 8.1. Структура диспетчерської служби підприємства
Функції й обов'язки диспетчерської служби уточнюються конкретною діяльністю і виробничими умовами роботи підприємства.