- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Рухова функція шлунково-кишкового тракту
Ковтання. У порожнині рота пережована й оброблена слиною їжа завдяки ковтанню направляється в стравохід. Ковтання – це складнорефлекторний акт, що здійснюється частково довільно, а частково автоматично. Людина може дуже довго тримати їжу в порожнині рота і не ковтати її. Але як тільки харчова грудка надходить у глотку, акт ковтання стає мимовільним – їжа звідси не може повернутися в порожнину рота: вона надходить у стравохід унаслідок скорочення м’язів ковтки.
Акт ковтання неможливий під час відсутності їжі, чи рідини слини в порожнині рота. Він виникає внаслідок подразнення харчовою масою закінчень трійчастого, язикоглоткового і верхнього гортанного нервів, що знаходяться в порожнині рота. По аферентним волокнам цих нервів збудження приходить у ковтальний центр довгастого мозку, а від нього йде по еферентним волокнам V, IX, Х и XI пар черепно-мозкових нервів до м’язів, що здійснюють ковтання. Одночасне збудження йде до центра блукаючого нерва, що регулює просування їжі по стравоходу.
Рух стравоходу. По стравоходу просування харчової грудки здійснюється завдяки послідовним скороченням його м’язів: лежачі вище харчової грудки м’язи скорочуються, а лежачі нижче – розслаблюються, наче підготовляються до прийому їжі. Ці рухи називають перистальтичними. При проходженні їжі по стравоходу відбувається рефлекторне розслаблення входу в шлунок.
Рухова активність шлунка і її регуляція. Шлунок у голодному стані не має порожнини, його скорочені і стовщені стінки стикаються один з одним. Під час акта їжі рефлек-торно гальмується тонус м’язів стінок шлунка, вони розслаблюються, і харчова грудка надходить у його фундальну частину.
Рухова активність шлунка починається через 20-30 хв піся потрапляння їжі в шлунок, що є подразником, що викликає рефлекторні скорочення гладкої мускулатури стінки шлунка. Спочатку виникають перистальтические рухи, що забезпечують перемішування їжі. Харчова кашка надходить у пілоричну частину і скороченням її м’язів знову відкидається у фундальну. Це відбувається доти, поки не здійсниться належна обробка їжі шлунковим соком. Потім виникає поступово розвивається хвиля скорочень, вона в два рази підсилюється в пілоричній частині, що забезпечує відкриття пілоричного сфінктера і перехід хімуса в дванадцятипалу кишку.
Моторна діяльність шлунка регулюється блукаючим і симпатичним нервами. У звичайних умовах діяльності блукаючий нерв стимулює, а симпатичний гальмує рухову активність м’язів шлунка. Вона регулюється також гуморально.
Кислий вміст шлунку, потрапивши в дванадцятипалу кишку, викликає рефлекторне скорочення м’язів пілоричного сфінктера, унаслідок чого припиняється надходження хімуса в кишку. Сфінктер залишається закритим доти, поки вміст дванадцятипалої кишки не нейт рализується.
Рис. 109. Вплив подразнення блукаючого (угорі) і симпатичного (унизу) нервів на моторну діяльність кишки.
При нейтральній чи слабколужній реакції середовища в дванадцятипалій кишці сфінктер відкривається і нова порція хімуса надходить у кишку. Так порціями харчова кашка переходить зі шлунка в кишку протягом тривалого часу (від 2-3 до 8-10год.).
Рух кишечнику. У кишечнику розрізняють рухи, що забезпечують перемішування хімуса (маятникоподібні і ритмічна сегментація) і спрямовані на його пересування (перистальтичні).
Гладка мускулатура кишечнику знаходиться в постійній тонічній напрузі, на тлі якої здійснюються маятникоподібні рухи (на короткій ділянці кишка то коротшає то подовжується внаслідок скорочення її подовжніх чи кільцевих м’язових волокон) чи ритмічна сегментація (одна ділянка кишки скорочується, а та, що лежить поруч розслаблюється, потім розслаблена ділянка скорочується, а інша розслаблюється; так повторюється багаторазово). Маятникоподібні рухи здійснюються до 20 разів у 1 хв у верхніх відділах кишечнику вони можуть здійснюватися навіть при перерізанні всіх нервів, що регулюють кишечник.
Перистальтичинй рух має рефлекторне походження. Він виникає унаслідок механічного і хімічного подразнення рецепторів стінки кишечнику і здійснюються за участю нейронів сплетень Ауербаха і Мейснера. Як правило блукаючий нерв стимулює, а симпатичний гальмує моторну діяльність кишечнику.
Перистальтика товстої кишки значно слабкіше, ніж тонкої, тому Хімус у ній може затримуватися майже на добу. Її стимулюють парасимпатичні волокна, що йдуть від крижових сегментів спинного мозку.
При поширенні перистальтичної хвилі відкриваються сфінктери, розташовані між різними відділами кишок, і хімус поступово просувається в пряму кишку.
При скупченні калових мас у прямій кишці подразнюються рецептори її слтзової оболонки і збудження від них йде в центр дефекації, розташований у поперековому відділі спинного мозку. Від нього імпульси по різним еферентним волокнам знову приходять до сфінктерів і викликають їх розслаблення. Так виникає акт дефекації – звільнення товстої кишки від калових мас. Цей акт може бути довільно затриманий, що говорить про його регуляцію корою великих півкуль.