- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Розділ іх кров
Кров являє собою рідку тканину, що складається з плазми і формених елементів. Усього в організмі людини міститься 4,5–6 л крові, що складає 1/13 маси тіла. На долю плазми приходиться 54% об`єму крові, а на частку формених елементів – 46%.
Кров, що циркулює в судинах, входить у поняття системи крові, що включає ще органи кровотворення, кроворуйнування та апарат регуляції складу крові.
Значення крові
Гомеостаз. Кров, лімфа і міжтканева рідину складають внутрішнє середовище організму. Однією з характерних її особливостей є гомеостаз – відносна сталість складу, фізичних і хімічних властивостей. Гомеостаз забезпечує життєдіяльність усіх клітин і тканин організму. Він необхідний для їх нормального функціонування. Межі коливань різних факторів зовнішнього середовища можуть бути значно більше тих, котрі сумісні з можливістю збереження функції клітин. Однак, завдяки тому що безпосереднім середовищем, у якім клітини знаходяться, є внутрішнє середовище організму, що характеризується відносною сталістю складу і властивостей, підтримується їх діяльність навіть при різких коливаннях зовнішніх умов. У цьому полягає одне зі значень крові для організму.
Транспортна функція. Кров, знаходячись у постійному русі, виконує в організмі транспортну функцію.
З кров’ю переноситься кисень від легень до всіх тканин організму, у зворотному напрямку переноситься вуглекислий газ (CO2). Здійснюючи перенос газів, кров бере участь у дихальній функції організму і сприяє підтримці кислотно-лужної рівноваги, тому що звільняє тканини від надлишку вуглекислого газу, що постійно в них утворюється.
З кров’ю переносяться від органів травлення до тканин різні живильні речовини: амінокислоти, глюкоза, жири, мінеральні речовини, вітаміни. Усі вони утилізуються різними тканинами організму, а надлишок їх відкладається в депо, звідкіля вони переносяться знов-таки кров’ю до ділянки організму, що потребує їх. Таким чином, кров, транспортуючи живильні речовини, бере участь у живильній функції організму. Кров переносить продукти обміну речовин (сечовина, сечова кислота й ін.) від місця їх утворення до місця їх виділення, беручи участь у екскреторній функції організму. Транспортуючи гормони і усілякі фізіологічно активні речовини, кров здійснює гуморальну регуляцію функцій організму.
Роль крові в теплорегуляції. В організмі є механізми, що забезпечують швидке звуження судин шкіри при зниженні температури навколишнього повітря і розширення судин при її підвищенні. Це приведе до зменшення чи збільшення віддачі тепла, тому що плазма складається на 90–92% з води і має внаслідок цього високу теплопровідність і питому теплоємність.
Захисна функція. Захисна функція крові – це дуже широке поняття, тому що усе, що зв’язано з діяльністю системи крові, має захисне для організму значення.
Кров захищає клітини живого організму від шкідливого впливу надмірно сильних коливань умов зовнішнього середовища. Згортання крові, обумовлена білками її плазми, захищає організм від крововтрат. Переносячи вуглекислий газ і кисень, кров захищає клітини від загибелі внаслідок недостатності кисню чи надлишку вуглекислого газу і т.д. Однак звичайно говорять про захисну функцію крові в більш вузькому значенні цього слова, розуміючи під захисною функцією захист організму від чужорідних для нього макромолекул, якими є білкові макромолекули бактеріальної клітини, вірусів, різні токсини. Проти цих чужорідних елементів у крові виробляються антитіла, з наявністю яких зв’язана захисна функція крові. Остання залежить також від активності лейкоцитів – білих кров’яних тілець. Лейкоцити мають здатність до поглинання і наступного перетравлення чужорідних елементів. В даний час встановлено, що лейкоцити беруть участь у виробленні антитіл.