- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Будова кістяка
Частини кістяка. У кістяку людини розрізняють відділи: кістяк голови, тулуба і кінцівок.
Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
Мозковий череп утворять кістки: парні – тім’яні і височні та непарні-потилична, клиноподібна, лобна, ґратчаста.
Клиноподібна кістка розташована в підставі черепа. У ній розрізняють тіло, на верхній поверхні якого знаходиться турецьке сідло (Рис.31,Б). У його поглибленні розташовується гіпофіз –залоза внутрішньої секреції. З боків від тіла клиноподібної кістки знаходяться малі і великі крила.
У ґратчастій кістці розрізняють лабіринти, що утворять середню, верхню носові раковини, і пластинки: очноямкову, що беруть участь в утворенні очниці, перпендикулярну – формуючу перегородку носа, ґратчасту, через яку проходять волокна нюхового нерва (Рис.31,А).
Лицьовий череп утворений верхньощелепними, носовими, слізними, вилицевими, піднебінними, нижніми носовими раковинами, лемешем, нижньою щелепою і під’язичної кістками. У черепі є тільки одна рухливо – з’єднана кістка – нижня щелепа.
У лобній, скроневій, клиноподібній і верхньощелепній кістках є пазухи, що відкриваються в носову порожнину й у такий спосіб сполучаються з зовнішнім середовищем. Завдяки наявності цього з’єднання пазухи пневматизовані, тобто заповнені повітрям.
Рис. 31. Кістки кістяка людини: А – ґратчаста (вид зверху): 1 – перпендикулярна пластинка; 2 – продірявлена; 3 – очноямкова; 4 – лабіринти; Б – клиноподібна: 1 – тіло; 2 – велике крило; 3 – мале крило; В – атлант: передня (1) і задня (2) дуги; 3 – суглобна поверхня для зубовидного відростка; Г – епістрофей: 1 – зубовидный відросток; 2 – суглобна поверхня; Д – шийний хребець: 1 – тіло; 2 -поперечний і 3 – остистий відростки; 4 – хребетний отвір; Е – ребро: 1 – голівка; 2 – шийка; Ж -тазова кіста: 1 – здухвинна; 2 – сіднична; 3 – лонна; З – лопатка: 1- дзьобуватий відросток; 2 – остюк;3 – надвістюкова яма; 4 – підвістюкова яма; 5 – акроміон.
Очниця утворюється кістками: зверху – лобною і клиноподібною, знизу – верхньощелепною і вилицевою, зовні – клиноподібною, лобною і вилицевою, із внутрішньої сторони – слізною і ґратчастою.
У порожнині носа містяться три носові раковини: верхня, середня і нижня, між ними розташовуються носові ходи, куди відкриваються пазухи.
Кістяк тулуба складається з хребта і грудної клітини (Рис.32 ). Хребет включає 33–34 хребці:
7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 зрослих крижових і 4–5 зрослих куприкових. Відповідно виділяють шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий відділи хребта.
Кожен хребець складається з тіла, дуги і відростків (Рис.31, Д). Розрізняють непарний остистий відросток, парні поперечні, верхні і нижні суглобні відростки, що відходять від дуги. Між задньою поверхнею тіла хребця і його дугою знаходиться хребетний отвір. Хребетні отвори всіх хребців утворюють хребетний канал, у якому розташований спинний мозок. На верхній і нижній границі дуги і тіла хребця знаходяться вирізки. Вони між верхнім та нижнім хребцями формують міжхребцеві отвори, у яких містяться спінальні ганглії.
Хребці різних відділів хребта мають деякі відмінності. Так, перший шийний хребець, називаний атлантом, має форму трохи витягнутого кільця (Рис.31,В). На його передній поверхні знаходиться суглобна ямка для зчленування з другим хребцем.
Другий хребець епістрофей – має зубовидный відросток, за допомогою якого здійснюється зчленування з першим хребцем (Рис.31,Г). Навколо зубовидного відростка здійснюється обертання атланта разом з черепом.
Грудні хребці мають зверху і знизу бічної поверхні тіла реберні напівямки для зчленування їх з голівкою ребра. Шийні і поперекові хребці мають поперечнореберні відростки.
Грудна клітина утвориться грудиною і 12 парами ребер. Ребро – вигнута пластинка – має голівку, шийку і горбок. Голівкою і горбком ребра зчленовуються з грудними хребцями. Передні кінці ребер хрящові. Ребра з I по VII зчленовуються з грудиною, VIII–IX приєднуються до ребра, що знаходиться вище, кінці X, XI і XII пар ребер знаходяться в м’язах живота.
Грудина складається з рукоятки, тіла і мечоподібного відростка. Рукоятка з’єднується з ключицею першою парою ребер, II–VII пари ребер зчленовуються з тілом грудини.
Кістяк кінцівки складається з кістяка вільної кінцівки і кістяка пояса.
Пояс верхніх кінцівок містить у собі парні кістки лопатки і ключиці. Лопатка має ость, що закінчується плечевим відростком – акроміоном. Він утворює суглоб із ключицею. На одному з кутів лопатки міститься суглобна западина для зчленування з голівкою плечевої кістки.
Кістяк вільної верхньої кінцівки складається з, кісток передпліччя і кисті. Плечева кістка зчленовується своєю голівкою з лопаткою, а в нижній своїй частині утворить ліктьовий суглоб з кістками передпліччя: ліктьовий, розташованої по лінії мізинця, і променевий по лінії великого пальця. Нижній кінець променевої кістки утворить променезап’ястковий суглоб із трьома кістками верхнього ряду зап’ястя. Кисть утворять кістки зап’ястя, п’ястя і фаланг пальців. Зап’ястя складається з 8 кісток, розташованих у два ряди. Верхній ряд включає човнувату, напівмісячну, тригранну і горохоподібну кістки, а нижній – кістку-трапецію, трапецієподібну, голівчату і гачкувату.
П’ясток утворить п’ять трубчастих кісток. Кістяк пальців складається з фаланг: другий – п’ятий пальці мають по три фаланги, а перший палець – дві.
Пояс нижніх кінцівок утворюють парні тазові кістки і криж. Кожна тазова кістка складається із здухвинної, сідничної і лонної. У місці їх сходження утвориться кульшівка, куди входить голівка стегна, формуючи кульшовий суглоб. На поверхні здухвинної кістки міститься суглобна поверхня для зчленування з крижем. Права і ліва лонні кістки з’єднуються попереду, утворюючи напівсуглоб.
Кістяк вільної нижньої кінцівки складається зі стегна, гомілки і ступні. Стегнова кіста в нижньому епіфізі має латеральний і медіальний виростки. Виростки забезпечені суглобними поверхнями, з якими зчленовуються надколінок і гомілка, утворюючи колінний суглоб.
Кістяк голінки складається з гомілки та малої гомілкової кісток. У верхньому кінці гомілки містяться два виростки, що зчленовуються з виростками стегна. Нижче і зовні бічного виростка гомілки розташована суглобна площина для зчленування з малою гомілковою кісткою. Нижній кінець гомілки з’єднується з таранною кісткою, що на зовнішній своїй стороні має суглобну поверхню для з’єднання з поверхнею малою гомілковою кісткою. Нижні кінці малої гомілкової кістки і гомілки зростаються нерухомо, між ними і таранною кістою формується скоковий суглоб.
Ступня складається з передплесно, плесно і фаланг пальців. Кістки передплесно розташовані в два ряди. Верхній ряд включає таранну і п’яткову кістки, нижній – першу, другу, третю клиноподібні і кубоподібну. Між цими двома рядами розташована човникова кістка. Таким чином, усього передплесно включає сім кісток. Плесно містить п’ять трубчастих кісток. Кістяк першого пальця складається з двох фаланг, а другого-п’ятого – із трьох.