- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
Гіпофіз має ектодермальне походження. Аденогіпофіз (разом із проміжною часткою) формується з епітелію ротової порожнини, а нейрогіпофіз – із проміжного мозку. У дітей між передньою і проміжною частками є щілина. У дорослих ця щілина заростає й обидві частки тісно прилягають один до одного.
Маса гіпофіза немовляти складає 100-150 мг. На другому році життя починається його збільшення, що виявляється особливо різким у 4-5 років, після чого до 11 років настає період уповільненого росту гіпофіза. З 11 років знову швидкість його росту збільшується. До періоду статевого дозрівання маса гіпофіза в середньому складає 200-350 мг, а до 18-20 років – 500-650 мг.
Ацидофільні клітини гіпофіза з’являються на 13-15-й тиждень внутрішньоутробного розвитку. Після народження дитини число їх росте до 20 років, з 20 до 50 років залишається без зміни, а потім зменшується. Функція ацидофільних клітин починається уже в період внутрішньоутробного розвитку: її відзначали у плодів довжиною 50 мм. Кількість соматотропного гормону, виділюваного цими клітинами, у дітей до 3-5 років більше, ніж у дорослих. З 3-5 років установлюється норма виділення соматотропного гормону, характерна для дорослого.
Кількість виділюваного соматотропного гормону (СТГ) відповідає дозріванням відповідних клітин гіпоталамуса. Показано, що з віком зменшується кількість релизинг-факторов, що викликають виділення соматотропного гормону гіпофіза. Чутливість різних тканин до дії СТГ із віком збільшується. Це виявляється в збільшенні інтенсивності клітинного розподілу, синтезу білка і РНК під впливом СТГ.
Рис. 63. Зміни з
віком
величини гіпофіза:1 – гіпофіз
немовляти; 2 – у 3,5 роки;
3 – у 6 років;
4 – у 14 років.
Сліди адренокортикотропного гормону (АКТГ) уперше виявляються в гіпофізі на 9–10-й тиждень внутрішньоутробного періоду. У гіпофізі немовлят відзначається така ж кількість АКТГ, як і в гіпофізі дорослих. Разом з тим комплекс адаптаційних реакцій, що розвиваються при дії стрес-факторів, у немовлят або зовсім відсутній, або виражений у дуже слабко. Це пов’язано з віковими особливостями функцій гіпоталамічних структур. Їх чутливість до імпульсів, що несуть інформацію про зміни, що відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищі організму, збільшується з віком. Відповідно, підсилюється вплив ядер гіпоталамуса на функцію аденогіпофіза, що в умовах стресу супроводжуємося збільшенням секреції АКТГ. У старості чутливість ядер гіпоталамуса до інформації, що приходить по нервових шляхах, знову падає, з чим зв’язана менша виразність у літньому віці адаптаційного синдрому. Зниження чутливості гіпоталамічних ядер пов’язують зі зменшенням числа їх нейросекреторних клітин.
Тиреотропний гормон (ТТГ) гіпофіза також починає виділятися ще у внутрішньоутробний період розвитку. Однак, відповідно малому числу базофільних клітин, кількість його невелика. На першому році життя збільшується число базофильных клітин гіпофіза і разом з тим росте кількість виділюваного ТТГ. Найбільш різке збільшення виділення ТТГ відзначається відразу після народження і перед початком періоду статевого дозрівання. В наступні роки аж до кінця періоду статевого дозрівання продовжується збільшення його секреції, максимум якої досягається у віці від 21 до 30 років. У віці 51-85 років величина її стає в два рази меншою, чим у 21-30 років.
Антидіуретичний гормон гіпофіза починає виділятися на четвертому місяці ембріонального розвитку, максимум його виділення відзначається до одного року після народження, потім антидіуретична активність нейрогіпофіза починає падати до досить низьких величин і у віці 55 років вона приблизно в 2 рази менше, ніж у віці 1 року.
Для клітин, зв’язаних із секрецією гонадотропних гормонів, характерна циклічність їх функції. Так, найбільша інтенсивність секреції відзначається в 4-4,5 місяці ембріонального розвитку, у дітей – у період статевого дозрівання й у дорослих – у період згасання статевої функції, коли зменшується кількість естрогенів і, відповідно, знімається їх гальмуюча дія на підгорбкову область.