- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Вікові особливості щитовидної залози
Щитовидна залоза є одним з перших органів, що вдається розрізнити в людського ембріона. Зачаток її з’являється на 3-й тиждень ембріонального розвитку у виді стовщення ентодерми, що вистілає дно глотки. У зародка довжиною 23мм щитовидна залоза втрачає свій зв’язок із глоткою.
У немовляти маса щитовидної залози коливається від 1 до 5 г. Вона трохи зменшується до 6 місяців, а потім починається період швидкого її збільшення, що продовжується до 5 років. З 6-7 років період швидкого збільшення маси щитовидної залози змінюється повільним. У період статевого дозрівання знову відзначається швидке збільшення маси щитовидної залози, що досягає маси залози дорослої людини.
Кількість фолікулів, що формують щитовидну залозу, і їх розмір з віком збільшуються. Так, у новонароджених діаметр фолікула складає 60-70мкм, у віці одного року – 100 мкм, 3 років – 120-150 мкм, 6 років – 200 мкм, 12-15 років – 250 мкм. Збільшення кількості фолікулів відбувається шляхом їх брунькування. За рахунок розподілу клітин стінка фолікула товщає в якійсь її ділянці, у місці стовщення утвориться порожнина, і сформований у такий спосіб новий дочірній фолікул відокремлюється від основного. Після відділення фолікул покривається сполучнотканинною капсулою. Фолікулярний епітелій щитовидної залози у немовляти кубічний чи циліндричний. В міру росту організму він заміняється на кубічний і плоский, котрий характерний для фолікулів щитовидної залози дорослої людини. До 15 років маса і структура щитовидної залози стають такими ж, як у дорослої людини.
Уже на другому-третьому місяцях внутрішньоутробного розвитку в центрі фолікула з’являється колоїд. На 14-15-й тиждень щитовидна залоза починає
Рис. 64 Розріз щитовидної залози на рівні перешийка:у горі – у немовляти; внизу – у дорослого. 1 – стравохід; 2 – трахея; 3 – щитовидна залоза.
виявляти свою секреторну активність. Здатність до концентрації йоду в щитовидній залозі з’являється на 14-й тиждень, а зв’язування його в органічну форму відзначається від 15-го до 19-го тижня ембріонального розвитку.
До моменту народження щитовидна залоза є функціонально активною, однак і в постнатальному розвитку відповідно до триваючого морфологічного дозрівання відбувається удосконалення її функції.
Обивдва цих процеси, і морфологічне і функціональне дозрівання, направляються ТТГ гіпофіза. Тому коливання в інтенсивності виділення гормонів щитовидною залозою цілком відповідають коливанням у секреції ТТГ гіпофіза.
Найбільше збільшення секреції відзначається в періоди раннього дитинства і статевого дозрівання. Максимум активності щитовидної залози досягається в 21-30 років, після чого починається поступове зменшення інтенсивності її функціонування. Воно обумовлюється не тільки падінням кількості ТТГ гіпофіза, але і зниженням з віком чутливості до нього щитовидної залози.
Чутливість тканин до граничної величини гормону щитовидної залози з віком збільшується. У той же час інтенсивність уже виниклої реакції в дітей більше, ніж у дорослих, що говорить про більшу реактивність їх тканин по відношенню до гормонів щитовидної залози.