Зміни зовнішнього дихання з віком

Зміна типу дихання. Діафрагмальне дихання зберігається аж до другої половини першого року життя. По мірі росту дитини грудна клітка опускається вниз і ребра набувають косе положення. При цьому у грудних дітей настає змішавши тип дихання (грудочеревне), причому більш сильна рухливість грудної клітки спостерігається в її нижніх відділах. У зв’язку з розвитком плечового пояса (3-7 років) починає переважати грудне дихання. До 7-річного віку дихання стає переважно грудним.

З 8-10 років виникають статеві розходження в типі дихания: у хлопчиків установлюється переважно діафрагмальний тип дихання, а у дівчаток – грудний.

Зміна ритму і частоти дихання з віком. У новонарджених і немовлят дихання аритмічне. Аритмічність виражається в тому, що глибоке дихання змінюється поверхневим, паузи між вдихами і видихами нерівномірні. Тривалість вдиху і видиху у дітей коротша, ніж у дорослих: вдих дорівнює 0,5-0,6 сек (у дорослих – 0,98-2,82 сек), а видих 0,7-1 сек (у дорослих від 1,62 до 5,75 сек). Деякі дослідники вважають, що у немовлят у перші дні життя вдих на 25% довше видиху. Більшість підтримує думку про те, що уже з моменту народження встановлюється таке ж як і в дорослих, співвідношення між вдихом і видихом: вдих коротше видиху.

Частота дихальних рухів у дітей зменшується з віком. У плоду вона коливається в межах 46-64 у хвилину. Поступове зменшення відбувається до 14-15-річного віку, коли частота дихальння наближається до її величини у дорослого.

У зв’язку з легкою збудливістю дихального центру частота дихання коливається не тільки в межах однієї вікової групи, але й в одного випробуваного протягом дня.

Дихання новонароджених і грудних дітей у стані неспання дуже нерівномірне, воно більш спокійне під час сну.

До 8 років частота дихання у хлопчиків більша, ніж у дівчаток. До періоду статевого дозрівання частота дихання у дівчаток стає більшою, і це співвідношення зберігається протягом усього життя.

Частота дихання у дітей значно більша, ніж у дорослих, змінюється під впливом різних факторів. Вона збільшується при психічних збудженнях, невеликих фізичних вправах, незначному підвищенні температури тіла і середовища.

Зміна з віком величини дихального і хвилинного об’ємів легень, їх життєвої ємності. Життєва ємність легень, дихальний і хвилинний об’єми у дітей з віком поступово збільшуються в зв’язку з ростом і розвитком грудної клітини і легень.

У новонародженої дитини легені малоеластичні і відносно великі. Під час вдиху їх об’єм збільшується незначно, усього на 10-15 мм. Забезпечення організму дитини киснем відбувається за рахунок збільшення частоти дихання. Дихальний об’єм легень збільшується з віком разом зі зменшенням частоти дихання.

Зміна величини дихального об’єму легень з віком

Вік	Величина дихального об’єму (у мл)
Немовля	30-35
2-3 роки	86-114
8-10 років	170-230
14-15 років	300-375
16-17 років	400-420
Дорослий	450-500

Відносний об’єм дихання (відношення дихального об’єму до маси тіла) у дітей більше, ніж у дорослих; у новонароджених він перевищує величину дорослих у 2 рази. Так, у дорослих людей відношення дихального об’єму повітря до маси тіла дорівнює 6, а в новонароджених воно близько 12. Це пов’язано з високим обміном речовин у дітей і, отже, з великою потребою зростаючого організму в кисні. Про величину хвилинного об’єму приводяться дуже строкаті дані, що залежать від методу виміру. З віком величина хвилинного об’єму легень збільшується. Але відносний хвилинний об’єм легень (відношення хвилинного об’єму дихання до маси тіла) з віком зменшується. У немовлят і дітей першого року життя він у два рази більше, ніж у дорослих. Це пов’язано з тим, що в дітей при однаковому відносному дихальному обсязі частота дихання у декілька разів більше, ніж у дорослих. У зв’язку з цим легенева вентиляція на 1 кг маси тіла у дітей більша. Величина легеневої вентиляції на 1 кг маси тіла у немовлят дорівнює 400 мл, у 5-6-річному віці вона складає 210, у 7-річному – 160, у 8-10-річному – 150, 11-13-річному – 130-145, 14-річних – 125, а в 15-17-річних – 110. Завдяки цьому забезпечується велика потреба зростаючого організму в О₂.

Величина життєвої ємності легень збільшується з віком у зв’язку з ростом грудної клітки і легень. У дитини 5-6 років вона дорівнює 700-800 мл, у 14-16 років – 2500-2600 мл. З 18 до 25 років життєва ємність легень є максимальною, а після 35-40 років зменшується. Величина життєвої ємності легень коливається в залежності від віку, росту, типу дихання, статі (у дівчаток на 100-200 мл менше, ніж у хлопчиків).

Життєва ємність легень є більш-менш постійною величиною з коливаннями, що не перевищують 100 мл. Вона значною мірою залежить від фізичного розвитку і тренування дітей. Найбільша величина відзначена в лижників, веслярів, плавців, бігунів (до 6000 мл). Збільшення життєвої ємності легень відбувається за рахунок росту альвеол,

Дихальна поверхня легень і кількість крові, що протікає через легені в одиницю часу, у дітей відносно більше, ніж у дорослих. У зв’язку з великим розвитком капілярів легень дитини поверхня зіткнення крові з альвеолярним повітрям у дітей також відносно більше, ніж у дорослих. Усе це сприяє кращому газообміну в легенях зростаючого організму, що необхідно для забезпечення інтенсивного обміну речовин.

У дітей своєрідно змінюється дихання при фізичній роботі. Під час фізичного навантаження збільшується частота дихальних рухів і майже не міняється дихальний об’єм легень. Таке дихання неощадливе і не може забезпечити тривале виконання роботи.

Легенева вентиляція в дітей при виконанні фізичної роботи збільшується в 2-7 разів, а при великих навантаженнях (бігу на середні дистанції) майже в 20 разів.

Максимальне споживання кисню в дорослої людини в спокої складає 150-300 мл у хвилину. У дітей воно значно менше і збільшується при роботі. При виконанні фізичної роботи у тренованих дітей 10-13 років максимальне споживання кисню дорівнює 49 мл на 1 кг маси тіла в хвилину, у нетренованих– 47,3 мл. Підвищення споживання кисню при роботі у дітей від 9 до 18 років відбувається однаково і через 3 хв стає максимальним: у першу хвилину воно досягає 45% максимальної величини, у другу зростає до 75%, а в третю досягає максимуму.

Залежність величини максимального споживання кисню від тренування в дітей виявляється менше, ніж у дорослих. У підлітків швидше досягається максимум у споживанні кисню, але тому що вони не можуть (подібно дорослим) довгостроково утримувати споживання кисню на максимальному рівні, то швидше припиняють роботу.

По закінченні роботи у відновному періоді погашення “кисневого боргу” у дітей відбувається швидше. Відновлення здійснюється вже під час роботи. У дівчат і юнаків 14-18 років споживання кисню і виділення вуглекислого газу під час відновного періоду дещо більше, ніж у дорослих. Відновлення у молодших школярів 8-12 років при бігу на 50 м протікає швидше, ніж у старших школярів, а при бігу на 100 м швидше в старших – 12-16-річних.

З віком зменшується здатність відновлення під час роботи, а кисневий борг збільшується. Величина кисневого боргу на 1 кг маси в дітей старшого віку більше, ніж у дітей молодшого віку.

Абсолютна величина споживання кисню в хлопчиків 8-9 років у 2 рази менше, ніж у хлопчиків 16-18 років. У дівчаток при виконанні максимальної роботи споживання кисню менше, ніж у хлопчиків, особливо у 8-9 років і в 16-18. Усе це варто враховувати при заняттях фізичною працею і спортом з дітьми різного віку.