88. Біогеохімічне районування

Таксони біосфери — таксономічні одиниці біосфери як цілого, що характеризуються певними біосферними параметрами: регіони біосфери, субрегіони біосфери, біогеохімічні провінції. Концепція таксономічного поділу була розроблена В. В. Ковальським. В основу районування В. В. Ковальський поклав біогеохімічні зони і біогеохімічні провінції.

Таксони першого порядку об'єднують регіони біосфери, що мають географічні ознаки грунтово-кліматичних зон або їх поєднань, але з урахуванням якісної і кількісної характеристики біогеохімічного харчового ланцюга хімічних елементів (біогенних циклів) і переважаючих біологічних реакцій організмів на природний хімічний склад середовища або його техногенні зміни (до останніх відносяться, наприклад, зміна хімічного складу організмів, обміну речовин, порогової чутливості, різних реакцій у вигляді ендемічних захворювань).

Таксони другого порядку, іменовані субрегіонами, розділяються на дві групи:

• субрегіони біосфери, в якій комбінуються ознаки регіону по концентраціях, що досягають порогових

величин, і можливі прояви специфічних біологічних реакцій;

• субрегіони, ознаки яких не сприяють характеристиці регіону — вони зазвичай утворюються під рудними тілами при розсіянні концентрованих в них елементів, у безстічних районах, в районах вулканізму, а також при техногенних забрудненнях біосфери.

Таксони третього порядку включають біогеохімічні провінції — території різних розмірів у складі субрегіонів біосфери з постійними характерними реакціями організмів (наприклад, ендемічні захворювання). Розрізняють природні і техногенні біогеохімічні провінції.

Біогеохімічний харчовий ланцюг — східці здійснення первинного зв'язку організмів і геохімічного середовища (хімічні елементи грунтоутворюючих порід, грунтів і мулів, води, повітря, мікроорганізмів, рослин, тварин, кормів, харчових продуктів та ін.) з біогенними циклами у біосфері. Термін ввів в науку В. В. Ковальський (1965).

Регіони біосфери — таксони першого порядку глобальної екосистеми (біосфера), що мають ознаки грунтово-кліматичних зон або їх поєднань, але з урахуванням біогеохімічного харчового ланцюга хімічних елементів і переважаючих біохімічних реакцій на природний хімічний склад або його техногенні зміни.

Субрегіони біосфери — таксони біосфери другого порядку, що характеризуються біогеохімічною мозаїчністю і виділяються за принципом географічної безперервності. Біогеохімічна провінція — окрема ділянка поверхні Землі, що відрізняється від інших подібних ділянок за вмістом (надлишок або нестача) і складом хімічних елементів і речовин, що містяться в грунтах, водах, рослинах і тваринах. Живі організми специфічним чином реагують на хімічні характеристики біогеохімічної провінції, внаслідок чого виникають, напр., ендемічні захворювання (при нестачі йоду в об'єктах середовища виникає ендемічний зоб у людини і тварин; при нестачі цинку — розетковість або дрібнолистність у плодових дерев, при надлишку міді у поєднанні з надлишком вапна — хлороз рослин і т. д.). Термін і обгрунтування концепції біогеохімічної провінції належать О. П. Виноградову.