61. Аналіз біологічних матеріалів.

Правила відбору проб біологічних рідин людини

Якість аналізу залежить від багатьох опера­ій, у тому числі від правильності відбору проби. Взяття проби повинно проводитися у присутності відповідального персоналу процедурного кабінету (лікаря, медичної сестри тощо) .

Ємність, яка містить біопробу (кров, сечу, зми­ви), має бути ретельно закупорена і підписана із зазначенням прізвища, імені, по батькові, віку, статі досліджуваного, сполуки, хіміко-токсикологічний аналіз якої передбачається провести.

Сечу відбирають у чисту суху посудину в кількості не менше 200 мл, при дослідженні на вміст алкоголю достатньо 8–10 мл сечі. Зразу ж проводять попередні дослідження: вимірювання температури сечі скляним ртутним термометром (не пізніше ніж через 3–4 хвилини після забору проби); визначення

ПАР — це будь-яка хімічна речовина, що здатна при одноразовому прийомі спричинити зміну стану свідомості з ейфорією або іншими бажаними, з точки зору споживача, психотропними ефектами, а при систематичному прийомі — психічну і фізичну залежність.Основними об’єктами дослідження серед біологічних матеріалів є сеча, кров (плазма, сироватка), слина, а також змиви

Сеча.Сечі надається перевага серед інших біологічних рідин при проведенні скринінгового тесту на зловживання ПАР тому, що проба її для дослідження може бути отримана у достатній кількості, Важливою характеристикою сечі як об’єкта аналізу є величина рН. При рН нижче 6–7 з сечею ефективно виводяться речовини осно­вного (лужного) характеру, а при рН вище 7 — речовини кислого характеру. При зберіганні сечі її рН збільшується під впливом дії бактеріальної флори, виділяється аміак, що небажано. Із потенційних ендогенних сполук слід враховувати низькомолекулярні продукти метаболізму білків, амінокислот і цукрів (аміни, сечовина, солі карбонової кислоти та ін.), невеликі кількості пептидів і цукрів, стероїдів, пігменту уробіліну тощо. Ізоляцію наркотичних речовин із сечі проводять за схемою .

КровКров є найбільш зручним біологічним субстратом для кількісного визначення ПАР і подальшої інтерпретації отриманих результатів шляхом їх співставлення з відомими даними про терапевтичну, токсичну і смертельну концентрацію цих спо­ук. Терапевтичні концентрації ПАР у крові досить низькі і складають від 5 нг/мл до 5 мг/мл Методика лікарського моніторингу заснована на комбінуванні даних вимірювання концентрації препарату в сироватці крові і клінічної фармакокінетики.

СлинаВизначення концентрації ПАР у слині є новою методикою. Забір проби — процес неінвазивний, а сам біологічний субстрат дозволяє отримати як кількісну, так і якісну інформацію про вміст ПАР в організмі досліджуваного. Відібрану пробу слини слід зразу відцентрифугувати і заморозити для уповільнення її ферментативної активності. Оскільки наркотична речовина, яка знаходиться у водному розчині плазми, пасивно дифундує у слину, існує кореляція між концентрацією наркотиків у слині і плазмі. У слині знаходяться білкові сполуки (альбуміни, ліпопротеїди та ін.), які можуть брати участь у зв’язуванні наркотичних засобів

ВолоссяОдин з нових біологічних методів виявлення ПАР — оцінка волосяного покрову голови. Очевидною його перевагою є те, що він дозволяє отримати інформацію за більш тривалий період часу порівняно з аналізами сечі, крові та слини. ПАР у волоссі містяться в дуже низьких концентраціях, звичайно від 10 нг/мл до 10 мг/мл. Фізико-хімічні властивості конкретної сполуки відіграють важливу роль у процесі включення її в структуру волосся.