Перелік виробничих запасів у складі оборотних фондів

Норма поточного запасу – основний і найбільший вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміж­ними поставками матеріальних ресурсів. Розмір поточного запасу залежить від частоти поставок кожного виду матеріалів. Він змінюється від максимуму в момент поставки сировини чи матеріалів до нуля перед наступною поставкою. Тому, якщо матеріал доставляється на підприємство 1 раз за 30 днів, то кожна ввезена партія повинна забезпечити тридцятидобові потреби в матеріалах у виробництві при нормі поточного запасу в 15 днів.

При скороченні строку між поставками знижується і поточний запас. Наприклад, якщо інтервали між поставками скоротилися з 30 до 20 днів, розмір ввезеної партії повинен бути зменшений до двадцятидобової потреби підприємства у цих матеріалах (при нормі в 10 днів).

Зміна розміру матеріальних запасів від максимуму на день поставки до нуля перед наступною поставкою робить для підприємства не доцільним мати оборотні фонди у розмірі покриття максимального поточного запасу. Як правило, норма оборотних фондів за кожним різновидом матеріалів визначається у розмірі 50% середнього інтервалу між поставками (Тпост):

Н = 0,5Тпост (днів).

Це пов’язано з тим, що на підприємстві ніколи не буває одночасно по всіх матеріалах максимального запасу. Коли частота поставок менше 5 днів, норма поточного запасу (Нпот) повинна бути прийнята на рівні інтервалу поставки (Тпост):

Нпот = Тпост (днів).

Оборотні фонди, вивільнені у зв’язку зі скороченням запасів одних матеріалів, можуть бути використані для утворення запасів інших матеріалів. Через те потреба у коштах для утворення поточного запасу менша, ніж вартість запасу у натурі.

Транспортний запас створюється за випадку перевищення (Δ) термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані:

Н_тр = Δ Т_пост (днів).

Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці Т_{п. обр.} (наприклад, на сушіння сировини, підігрів тощо):

Н_техн = Т_{п. обр.} (днів).

Підготовчий запас пов'язаний із необхідністю приймання, розван­таження, сортування та складування виробничих запасів (Т_підг). Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу:

Н _підг = Т_підг (днів).

Страховий запас створюється на випадок не передбачених відхи­лень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву поста­чання. Розмір страхового запасу встановлюється в розмірі до 50% поточного запасу. Коли норма поточного запасу менша за 5 днів, норма страхового запасу приймається рівною нормі поточного запасу.

Н_страх = 0,5 Н_пот (днів).

Таким чином, норма оборотних фондів у виробничих запасах із кожного виду матеріалів визначається складанням різних видів запасу:

Н_вз = Н_пот + Н_тр + Н_техн + Н_підг + Н_страх (днів).

Норматив оборотних фондів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства, в натуральному та грошовому вимірі. Щоб одержати норматив оборотних фондів у виробничих запасах у грошах, необхідно помножити одержану норму (Н_вз) на середньодобові витрати даного виду матеріалів (Д) у гривнах чи натуральних одиницях:

О_вз = Д∙Н_вз (грн.).

Середньодобова потреба визначається за формулою:

Середньодобрва потреба = Мо/Тпост(грн./день),

де М₀ – загальна потреба у даному виді ресурсів у запланованому періоді (визначається з калькуляції собівартості продукції); Т_пл – запланований період, днів.

Методика нормування оборотних засобів у елементах виробничих запасів, що тяжіють до основних фондів, але за існуючою системою обліку віднесені до оборотних засобів, помітно відрізняється від викладеної. Зокрема, основою розрахунку оборотних засобів у запасних частинах для ремонту засобів праці служать норми запасу деталей (вузлів) на одиницю ремонтної складності відповідних машин та устат­кування, що рекомендуються галузевими системами планово-запобіжного ремонту засобів праці. Нормування оборотних засобів у малоцінних і швидкозношуваних предметах праці виконують із дотриманням таких принципів:

• окремого визначення норм для матеріальних цінностей, що зберігаються на складі підприємства і використовуються у вироб­ництві;

• грошової оцінки запасів на складі за первісною вартістю, а предметів праці в експлуатації – у половинному розмірі їх пер­вісної вартості;

• відмови від нормування в днях споживання предметів, що зна­ходяться в експлуатації, і розрахунок норм на основі коефіцієнтів, що враховують залежність величини запасу від чисельності персоналу, кількості робочих місць, вартості устаткування тощо.

Норма і норматив оборотних фондів у незавершеному виробництві (О_нзв) формується під впливом обсягу товарної продукції за виробничою собівартістю і характеру розподілу витрат по днях виробничого циклу.

Визначення нормативу оборотних фондів у незавершеному виробництві починається з розрахунків норм і нормативів по окремих елементах.

Норма оборотних фондів у незавершеному виробництві по j-му виробу (Н_офj) визначається множенням тривалості виробничого циклу у календарних днях j-го виробу (Т_{ц j}) на коефіцієнт наростання витрат (К_{нв j}):

Н_офj = Т_{ц j} К_{нв j} (днів).

Коефіцієнт наростання витрат, що відображає ступінь готов­ності виробів і визначається за умови рівномірного приросту витрат за формулою

або ,

де: – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу перед початком запуску виробу, грн.; C_І – виробнича собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.; C_o – одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн.; С_п – поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

Норма оборотних фондів у незавершеному виробництві в цілому по всіх виробах визначається як сума норм оборотних фондів по всіх n виробах.

Норматив оборотних фондів у незавершеному виробництві по j-му виробу (О_нзвj) визначається шляхом множення норми оборотних фондів по j-му виробу (Н_офj) на обсяг товарної продукції за виробничою собівартістю (Q_j):

О_{нзв j} = Н_{оф j}Q_j (грн.).

Норматив оборотних фондів у незавершеному виробництві в цілому дорівнює сумі нормативів по всіх n виробах.

Норма оборотних фондів у незавершеному виробництві в цілому може також бути визначена як середньозважена норма по всіх виробах.

де Q_Д – одноденний випуск продукції за виробничою собівартістю.

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів (О_мп) визначається прямим розрахунком на кожний плановий період виходячи з залишків фондів на початок періоду (О_пп) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (О_пл) за вирахуванням суми майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (О_пог) за формулою:

О_мп = О_пп + О_пл – О_пог (грн.).

Норми для оборотних фондів у витратах майбутніх періодів немає.

Норматив оборотних фондів у готовій продукції на складі підприємства, що призначена для продажу (О_гп), визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Д_гп) на норму запасу готової продукції на складі в днях (Н_гп):

О_гп = Д_гп × Н_гп (грн.).

У свою чергу, норма запасу готової продукції складається з кіль­кості днів, які необхідні для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантаження споживачам тощо), а також оформлення банківських платіжних документів.

Загальний норматив оборотних фондів (О_оф) являє собою суму нормативів у виробничих запасах (О_вз), незавершеному виробництві (О_нзв), витратах майбутніх періодів (О_мп) і готової продукції на складі підприємства, що призначена для продажу (О_гп):

О_оф= О_вз­+ О_нзв+ О_мп +О_гп (грн.).

Загальна норма оборотних фондів у цілому визначається як середньозважена норма по всіх виробах і розраховується за формулою:

(днів),

де – середньодобовий обсяг товарної продукції за виробничою собівартістю.