Основні напрями інтенсифікації відтворення ефективного використання основних засобів підприємства
Питання, пов’язані з поліпшенням, переоцінкою вартості, індексацією, зменшенням корисності, придбанням, орендою, лізингом, консервацією, продажем, ліквідацією, бартером, гарантійним обслуговуванням, ремонтом, інвентаризацією, визнанням, заставою основних засобів, їх передачею до статутного капіталу інших підприємств, безоплатною передачею та безоплатним отриманням тощо відображені достатньо детально в навчальній літературі [22,23,24,25]. Там же наведено приклади розв’язування задач за вищенаведеними питаннями та надані контрольні завдання для самостійного розв’язування, пов’язані з даною тематикою.
Контрольні запитання
Що таке засоби виробництва?
Які характерні ознаки основних засобів праці?
Назвіть основні класифікаційні групи основних засобів залежно від функціонального призначення.
Назвіть класифікаційні групи основних засобів та інших необоротних активів з метою оподаткування прибутку підприємств і амортизації за Податковим кодексом.
Назвіть класифікаційні групи основних засобів за галузевими ознаками.
Які засоби праці є активними, а які пасивними?
Визначте поняття первісної, відновної, залишкової, ліквідаційної, амортизованої, справедливої вартості основних засобів.
Що таке фізичний знос І та ІІ роду?
Що таке моральний знос І та ІІ роду?
Дайте визначення терміну «амортизація». Чи всі об’єкти основних засобів є об’єктом амортизації?
Охарактеризуйте прямолінійний, виробничий, кумулятивний, зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості методи нарахування амортизації основних засобів.
Охарактеризуйте об’єкти амортизації, методи нарахування амортизації, порядок визначення вартості об’єктів амортизації за Податковим кодексом.
Охарактеризуйте показник екстенсивного, інтенсивного та інтегрального використання основних засобів.
Які види оцінки основних засобів Вам відомі?
Які шляхи надходження основних засобів Вам відомі? Як визначається первісна вартість основних засобів?
У яких випадках може змінюватися строк корисного використання об’єкта основних засобів?
Які фактори враховуються при визначенні строку корисного використання об’єкта основних засобів?
Тестові завдання
1. Первісна вартість – це вартість:
а) у рік введення основних засобів в експлуатацію;
б) у рік переоцінки;
в) з урахуванням зносу за період експлуатації;
г) балансова за вирахуванням ліквідаційної вартості.
2. Відновна вартість – це вартість:
а) у рік введення основних засобів в експлуатацію;
б) у рік переоцінки;
в) з урахуванням зносу за період експлуатації;
г) первісна або переоцінена за вирахуванням ліквідаційної вартості.
3. Амортизована вартість – це вартість:
а) у рік введення основних засобів у експлуатацію;
б) у рік переоцінки;
в) з урахуванням зносу за період експлуатації;
г) первісна або переоцінена за вирахуванням ліквідаційної вартості.
4. Залишкова вартість – це вартість:
а) у рік введення основних засобів у експлуатацію;
б) у рік переоцінки;
в) з урахуванням зносу за період експлуатації;
г) первісна або переоцінена за вирахуванням ліквідаційної вартості.
5. Ліквідаційна вартість – це:
а) первісна вартість;
б) відновна вартість;
в)
залишкова за строк експлуатації
;
г)
залишкова в кінці строку служби
.
6. Фізичний знос І роду (виробничий) характеризує:
а) створення нових засобів праці, які дешевше діючих;
б) втрата діючими засобами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей;
в) створення нових засобів праці, більш продуктивних, довговічних;
г) дію природних факторів.
7. Фізичний знос ІІ роду (виробничий) характеризує:
а) створення нових засобів праці, які дешевше діючих;
б) втрата діючими засобами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей;
в) створення нових засобів праці, більш продуктивних, довговічних;
г) дію природних факторів.
8. Моральний знос І роду характеризує:
а) створення нових засобів праці, які дешевше діючих;
б) втрата діючими засобами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей;
в) створення нових засобів праці, більш продуктивних, довговічних;
г) дію природних факторів.
9. Моральний знос ІІ роду характеризує:
а) створення нових засобів праці, які дешевше діючих;
б) втрата діючими засобами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей;
в) створення нових засобів праці, більш продуктивних, довговічних;
г) дію природних факторів.
10. Прямолінійний метод нарахування амортизації забезпечує:
а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань по роках експлуатації;
б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;
в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;
г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;
д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.
11. Виробничий метод нарахування амортизації забезпечує:
а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань по роках експлуатації;
б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;
в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;
г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;
д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.
12. Метод прискореного зменшення залишкової вартості забезпечує:
а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань по роках експлуатації;
б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;
в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;
г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;
д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.
13. Кумулятивний метод нарахування амортизації забезпечує:
а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань по роках експлуатації;
б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;
в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;
г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;
д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.
14. Фондовіддача показує:
а) випуск продукції на одиницю вартості основних засобів;
б) вартість основних засобів на одиницю продукції;
в) випуск продукції в одиницю часу в розрахунку на одного працівника;
г) ступінь використання робочого часу;
д) вартість основних засобів на одного працюючого.
15. Фондомісткість – це:
а) випуск продукції на одиницю вартості основних засобів;
б) вартість основних засобів на одиницю продукції;
в) випуск продукції в одиницю часу в розрахунку на одного працівника;
г) ступінь використання робочого часу.
16. Фондоозброєність – це:
а) випуск продукції на одиницю вартості основних засобів;
б) вартість основних засобів на одиницю продукції;
в) випуск продукції в одиницю часу в розрахунку на одного працівника;
г) ступінь використання робочого часу.
17. Первісна вартість об’єктів основних засобів, придбаних за плату, визначається:
а) як сума витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням і доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для їх використання у запланованих цілях;
б) розподіленням загальної суми пропорційно справедливій вартості окремого об’єкту основних засобів;
в) як справедлива вартість;
г) як собівартість, визначена згідно з П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати»;
д) як залишкова вартість. Якщо залишкова вартість перевищує справедливу вартість, то справедлива вартість, із включенням різниці до витрат звітного періоду;
є) як справедлива вартість переданого об’єкту, збільшена (зменшена) на суму грошової доплати.
18. Первісна вартість придбаних об’єктів основних засобів, зобов’язання за якими визначені загальною сумою, визначається:
а) як сума витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням і доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для їх використання у запланованих цілях;
б) розподіленням загальної суми пропорційно справедливій вартості окремого об’єкту основних засобів;
в) як справедлива вартість;
г) як собівартість, визначена згідно з П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати»;
д) як залишкова вартість. Якщо залишкова вартість перевищує справедливу вартість, то справедлива вартість, із включенням різниці до витрат звітного періоду;
є) як справедлива вартість переданого об’єкту, збільшена (зменшена) на суму грошової доплати.