15.2. Собівартість як узагальнюючий показник витрат
Одним з найважливіших показників господарської діяльності сучасного підприємства, який характеризує ефективність виробництва, є собівартість – грошовий вираз вартості витрат на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг). Від рівня собівартості продукції залежить основний показник діяльності підприємства – прибутковість. Тому важливим є аналіз всіх складових та факторів, які впливають на формування собівартості продукції за їх статтями та групами, а також виявлення резервів економії та оптимізації використання засобів та коштів підприємства.
У процесі виробництва, залежно від часу формування витрат, розрізняють планову, фактичну і калькуляційну собівартість.
Планова собівартість – це індивідуальні витрати конкретного підприємства, котрі плануються за нормами, тарифами, цінами, ставками поточного періоду.
Фактична собівартість – це витрати конкретного підприємства, які виражені в грошовій формі за даних умов.
Для визначення планової або фактичної собівартості, а також витрат операційної та звичайної діяльності необхідно знати:
обсяг виробництва у натуральному виразі як за основними, так і за допоміжними й обслуговуючими цехами;
норми витрачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, паливно-енергетичних ресурсів для виробництва продукції та його обслуговування;
первісну вартість запасів, що використовують, та незавершеного виробництва;
чисельність окремих категорій працівників та фонд оплати праці;
економічні нормативи (норми амортизаційних відрахувань (згідно з методом амортизації, який обрало підприємство) та розмір єдиного страхового внеску, ставки податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до чинного законодавства включаються до складу собівартості).
Кошторисна собівартість – враховує витрати відповідно до їх призначення та місця виробництва.
За етапами формування витрат залежно від ступеню готовності, місця їх здійснення та обсягу розрізняють такі види собівартості: технологічну, цехову, виробничу та собівартість реалізації.
Технологічна собівартість – це сума витрат на здійснення технологічного процесу виготовлення продукції, за винятком витрат на куплені деталі та вузли. До технологічної собівартості входять такі витрати:
на сировину, матеріали, паливо, енергію;
на технологічні потреби;
на заробітну плату виробничих робітників з нарахуваннями;
на технологічне обслуговування, ремонт та амортизацію обладнання, купівлю інструментів, мастильних та інших матеріалів.
Цехова собівартість охоплює всі витрати цеху з випуску продукції:
технологічна собівартість;
вартість напівфабрикатів та послуг інших підрозділів;
витрати на купівельні комплектуючі вироби;
витрати на управління та обслуговування виробництва у межах цеху.
Собівартість виробництва враховує прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, проданої підприємством упродовж звітного періоду; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат; наднормових виробничих витрат [12].
