Розділ 8 • Ірраціоналізм

баченні світу, здатності інтуїтивно осягати найпотаємніші думки та по­чуття людей. Кожна філософська система, говорив мислитель, є побу­довою особистісного генія її творця. В кожній узагальненій побудові будь-якого філософа поза всіма елементами, які можуть бути пояснені з нау­кових, філософських і релігійних спрямувань його епохи, із впливів з боку його філософських посередників, є елемент, і він — основний, який пояс­нити лише з інтуїції філософа».

__________________________________________________________

Інтуїтивізм А. Бергсона вагомо впливав на теорію та практику західного мистецтва, насамперед тих напрямів у різних видах мистецтва, що абсолю­тизують алогізм творчого процесу, акцентують увагу на його повній неперед-бачуваності. В цілому ж ідеї представників школи «філософії життя» стали фактором становлення нових світоглядних орієнтацій, філософських шкіл, у яких акцентується увага на внутрішньому світі людини.

145

Історія філософії

навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Уявлення, волюнтаризм, романтизм, суб'єктивізм, ірраціоналізм, лібідо, сублімація, архетипи, несвідоме, інтуїтивізм, психоаналіз, надлюдина, творчий порив, воля до влади, мортидо, воля до життя, естетичне спо­глядання.

Контрольні запитання і завдання

1. Визначіть основний зміст ірраціоналізму.

2. Чим відрізняється ірраціонально орієнтована філософія від раціональної?

3. Окресліть основні риси світоглядного спрямування філософського романтизму.

4. У чому полягає сутність «волі» у філософії А. Шопенгауера?

5. Розкрийте концептуальну спрямованість міркувань Ф. Ніцше про «надлюдину». Що таке «воля до влади»?

6. Які наслідки для людини та філософії буде мати «смерть Бога»?

7. Чим відрізняється концепція свідомості 3. Фрейда від наукових уявлень про її походження та формування?

8. На якій психоаналітичній концепції заснована теорія походження суспіль­ства, релігії та моралі у фрейдизмі та неофрейдизмі?

9. Проаналізуйте зміст інтуїтивізму А. Бергсона та покажіть роль інтуїції в пізнанні.

10. Яка роль інтуїції в естетичній і художній творчості?

Першоджерела

1. Бергсон А. Два источника религии и морали. — М., 1994.

2. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Антихрист. // Сочинения: В 2 т. — Т. 2. — М., 1996.

3. Фрейд 3. О психоанализе. Я и Оно. — Сочинения. — М.; X., 1998.

4. Фромм Э. Иметь или быть. — М., 1986.

5. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. — Собр. соч. — Т. 1. — М., 1991.

6. Юнг К.Г. Архетип и символ. — М., 1991.

146

Розділ 8 • Ірраціоналізм

Рекомендована література

1. Быховский Б.Э. Шопенгауэр. — М., 1975.

2. Давыдов Ю.Н. Этика любви и метафизика своеволия. — М., 1982.

3. Современная западная философия. — М., 1991.

4. Татаркевич Вл. Історія філософії. — Т. 3. — Львів, 1999.

147

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Розділ 9 .

Екзистенціалізм

9.1. М. Гайдеггер.

9.2. К. Ясперс.

9.3. Ж.-П. Сартр

9.4. А. Камю.

148

Розділ 9 • Екзистенціалізм

9.1. М. Гайдеггер

«Вибираючи, я вибираю абсолют. Абсо­лют — це я сам у своєму вічному зна­ченні людини; ніщо інше не є і не може бути абсолютним предметом вибору. А що ж таке моє «Я»? Насамперед — це свобода. Вибір — це і виявлення сво­боди, і шлях до неї».

С. К'єркегор

Модифікацією ірраціоналізму є екзистенціалізм — філософська те­чія XX ст., яка висуває на перший план абсолютну унікальність людського буття, що не має адекватного вираження мовою понять. Екзистенція (лат.) — означає «існування». Філософія екзистенціалізму — філософія людського існування. Витоки сучасного екзистенціалізму знаходяться в XIX ст. і пов'язані з іменем датського філософа Серена К'єркегора (1813-1855 pp.). У К'єркегора екзис­тенціалізм виступає як протилежність панлогізму Гегеля, його системі. Висунувши ідею «екзистенціального мислення», пов'язаного з внутрішнім жит­тям людини, з її найбільш інтимними переживаннями, К'єркегор вважає, що зовнішнє буття людини є «недійсним існуванням». Дійсне існування людини — її «екзистенція».

Велике значення для філософії екзистенціалізму мав розроблений німе­цьким філософом Едмундом Гуссерлем (1859-1938 pp.) феноменологічний метод, на основі якого психологічний розгляд особистості К'єркегором перетворився у «фундаментальну онтологію» як «екзистенціальну аналітику буття людини». Гуссерль долає суб'єктивні психічні переживання людини, її емоції одержу­ють статус «онтологічних» елементів, елементів самого «буття», які назива­ються «екзистенціалами».

Взявши за основу феноменологічний метод Гуссерля, німецький філософ Мартін Гайдеггер (1889-1976 pp.) за вихідний момент усього існуючого бере людське існування. Філософ вважає: ніщо суттєве, крім людини, не знає про свою скінченність, смертність, і тому лише їй відома тимчасовість, а з нею і саме буття. Структура людського буття в його цілісності позначена як «турбота». Вона становить єдність трьох моментів: «буття-у-світі», «забігання наперед» і «бут-тя-при-внутрішньосвітовому-існуючому».

У першому моменті підкреслюється нерозривність людського буття та світу, суб'єктивного й об'єктивного. «Буття-у-світі» — це внутрішнє, апріорне визна­чення людини. «Забігання наперед» — це відмінність людського буття від уся­кого наявного, предметного буття: взяте з цієї точки зору людське буття

149