Контрольні запитання і завдання

1. Охарактеризуйте сутність релігійної свідомості.

2. Яке місце посідає релігія в духовному житті людини?

3. Що вивчає філософія релігії?

4. У чому сутність релігійної віри?

5. Чи є відмінність між Абсолютом у філософії та Абсолютом у релігії?

6. Чи може стати атеїзм тим, чим є для людини релігія?

7. Якою є роль вільнодумства в розвитку духовної культури?

8. У чому полягає моральна сутність релігії?

9. Яке місце і роль релігії в сучасному суспільному житті?

10. Визначте основні екзистенційні смисли релігійного досвіду.

Рекомендована література

1. Бросс Ш. Духовные учителя. — СПб., 1998.

2. Головащенко С. Історія християнства. — К., 1998.

3. Горичева Т. Христианство и современный мир. — СПб., 1998.

4. Джеймс У. Воля к вере. — М., 1997.

5. Кюнг Г. Великие христианские мыслители. — СПб., 2000.

463

СИСТЕМАТИЧНИЙ КУРС ФІЛОСОФІЇ

Розділ 8 .

Філософія освіти

8.1. Визначення предмета філософії освіти.

8.2. Єдність мудрості і знання в освіті.

8.3. Система цінностей в освітньому процесі.

8.4. Самоутвердження особистості в освітній діяльності.

8.5. Філософія освіти в трансформаціях соціально-культурного буття.

8.6. Перспективи особистості в концепті філософії освіти.

464

Розділ 8 • Філософія освіти

«Ученість — єдине, що в нас бо­жественне та безсмертне; найбільші переваги, якими обдарована людська природа, це розум і душа».

Плутарх

8.1. Визначення предмета філософії освіти

У множині складностей сучасного світу актуалізується проблема освіти — найбільш перевіреного історичним досвідом культури духовної сили, котра зберігає та консолідує творчі можливості людини і людства. Мабуть, не було ніколи і немає привабливішого бажання, ніж стати освіче­ною людиною. Але яку освіту повинна одержувати сучасна людина, чим має вона керуватися у виборі професії, щоб стати гідним співучасником тих процесів, які відбуваються у світі й Україні — вирішення цих та інших питань вимагає кардинальних змін у самому освітньому процесі. Що й зумовлює пильну увагу до філософи освіти, яка повинна стати основою сучасної освітньо-педагогічної доктрини.

Освіта та освіченість є самі собою елементами культури, в тому числі і культури філософського мислення. Можна багато говорити про освіту, але ми не зрозуміємо глибинної сутності її нинішніх проблем до того часу, поки не поглянемо на неї з філософсько-антропологічної, аксіологічної та світо­глядної точок зору. Адже філософська рефлексія володіє високим рівнем сво­боди вибору позицій та їх інтерпретацій, її концептуальність є виразом бага­тогранності як об'єктивного світу, так і способів його суб'єктивного освоєння. Тим самим вона передбачає логіку та доказовість — це створює єдине поле діалогу, взаєморозуміння і взаємозбагачення різних філософських орієнта­цій. Тим більше, що завдання філософії полягає і в тому, щоб виявити альтерна­тиви, визначити можливі тенденції дослідження проблемної ситуації і «здиву­вати» як окрему людину, так і суспільних суб'єктів у пошуках рішення та вибору шляхів виходу з кризових ситуацій. І в цьому аспекті філософія має право ста­вити свої «діагнози і прогнози» розвитку систем і ситуацій, так само як суб'єкти пізнання та дії мають право скористатися ними або їх відкинути. Ті ж функції філософія зберігає й щодо освіти людини.

Зазначені причини констатують «філософію освіти» як особливого пред­мета, її проблемне поле межує з гносеологією, етикою, естетикою, філософ­ськими концепціями людини, що дозволяє їй концептуальніше осмислювати ситуації буття й* становлення людини в XXI столітті, під час заміні індуст­ріального суспільства інформаційним. Це змінює системи діяльності, адаптації та виживання людини в нових умовах. Спостерігаючи й осмислюючи результати

465