Рекомендована література

1. Аббаньяно Н. Введение в экзистенциализм. — СПб., 1998.

2. Бєланова P.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних універ­ситетах (Україна — США). — К., 2001.

3. Буева Л.П. Кризис образования и проблемы философии образования. — М., 2000.

4. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. — М., 1974.

5. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. — К., 2003.

6. Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. — М., 1988.

7. Мелетинский Е.М. Поэтика мира. — М., 1976.

8. Сковорода Г.С. Избранное. Песни, басни, притчи. — М., 1972.

9. Скотний В.Г. Раціональне та ірраціональне в науці і освіті. — Львів, 2003.

10. Столович Л.Н.Мудрость и знание // Вопросы философии. — 2003. — № 11.

11. Эпштейн М. Философия возможного. — СПб., 2001.

499

СИСТЕМАТИЧНИЙ КУРС ФІЛОСОФІЇ

Розділ 9 .

Філософія економіки

9.1. Предмет філософії економіки.

9.2. Гносеологічний аналіз економічної теорії.

9.3. Філософські принципи обґрунтування економіки.

9.4. Гуманістичний вимір економіки.

9.5. Інституційний зміст економіки.

500

Розділ 9 • Філософія економіки

«Власність має бути спільною лише у відносному значенні, а взагалі — при­ватною. Адже коли турбота про неї буде поділена між різними людьми, серед них зникнуть взаємні докори; навпаки, вийде велика вигода, оскільки кожний буде старанно ставитися до того, що йому належить; завдяки ж колективності у використанні влас­ності вийде згідно з прислів'ям: "У друзів все спільне"».

Арістотель

9.1. Предмет філософії економіки

Загальна тенденція розвитку сучасного розвитку економічних знань характеризується розширенням і поглибленням уявлень про об'єкт еконо­мічної науки, переходом, насамперед, від аналізу переважно суто економіч­них структур до філософського вивчення економічних процесів як частини соціально-культурного та духовного оточення, що обумовлює ці процеси.

Розширення поля досліджень економічної науки висуває низку важливих теоретичних і методологічних проблем, які вимагають комплексного вивчен­ня та філософського аналізу. Насамперед, це обґрунтування статусу і функцій економічної науки, її місця в загальній системі пізнавальної діяльності. Із проб­лемою природи економічного знання тісно пов'язані також питання співвід­ношення економіки й ідеології, економіки та політики, які нині привертають увагу спеціалістів різного профілю. Найважливішим завданням також є вивчен­ня взаємодії економіки зі всіма різноманітними проявами духовного життя. Питання про співвідношення економічного буття з різними формами суспіль­ної свідомості виступають як соціально-психологічна та культурологічна проб­лема, її розробка в межах філософії неминуче повинна враховувати різні духовні артефакти.

Філософія економіки — це дисципліна, яка розглядає онтологічні, гно­сеологічні та методологічні аспекти економіки. Це філософське вчення про еко­номічну реальність. Філософія економіки націлена на осмислення основ еконо­мічного буття як однієї з найважливіших сфер людського життя та суспільства. Спираючись на філософські категорії і принципи, вона виявляє сутнісні аспекти економічних явищ і процесів. Філософський підхід до економічного життя передбачає висвітлення фундаментальних тенденцій і закономірнос­тей відношень людини з природою, а також стосунки людини з людиною в процесі трудової діяльності.

501