Основні терміни і поняття

Буття, існування, онтологія, дійсність, реальність, існування, простір, час, рух, матерія, небуття, суще, форма, субстрат, просторова організація, акциденція, часовий процес, ноосфера, світ, біологічний і соціальний простір і час.

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає зміст поняття «існування»?

2. Які проблеми вирішує онтологія?

3. Чим відрізняється поняття «існування» від поняття «буття»?

4. У чому полягає зміст поняття «буття»?

5. Як формувались уявлення про буття в процесі розвитку філософії?

6. Охарактеризуйте фундаментальні властивості буття світу.

7. Які ви знаєте види буття?

8. У чому полягає різноманітність та єдність буття?

9. Охарактеризуйте властивості простору і часу.

10. Що таке рух? У чому полягає єдність руху, простору і часу?

Першоджерела

1. Рассел Б. Философский словарь разума, материи и морали. — К., 1996.

2. Риккерт Г. Наука о природе и наука о культуре. — М., 1998.

3. Рорти Р. Философия и зеркало природы. — Новосибирск, 1997.

Рекомендована література

1. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. — М., 1986.

2. Ільїн В.В. Філософія. В 2-х т. — Т. 2. — К., 2002.

3. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. — М., 2004.

4. Крисаченко B.C. Людина і біосфера. — К., 1998.

5. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. — М., 1986.

6. Рейхенбах Г. Философия пространства и времени. — М., 1985.

7. Табачковський В.Г. Проблеми буття // Філософія. — К., 2001.

237

Систематичний курс філософії

1.2. Свідомість

«Свідомість є з одного боку усвідом­ленням предмета, а з другого — усвідомленням самої себе: свідомість того, що для неї є істинним, усвідом­лення свого знання про це».

Г.В.Ф. Гегель

1.2.1. Поняття свідомості

Природа та сутність свідомості вивчається відтоді, відколи виникла філо­софія і наука. Однак, людина мисляча залишається великою таємницею як для інших, так і для самої себе. Із цією таїною, яка перебуває в глибинах духовного світу особистості, в її душі, психіці, вона народжується і живе до кінця днів своїх. Тому свідомість була і завжди буде актуальним об'єктом філософського аналізу.

Свідомість має складну та багатогранну природу. Крім філософії, свідо­мість вивчають фізіологія, біологія, психологія, медицина, соціологія тощо. На відміну від спеціальних наук, кожна з яких розглядає феномен свідомості під своїм кутом зору, філософія прагне до цілісного, системного осягнення місця людини у світі. Тому під час вивчення свідомості вона виокремлює різні її аспекти: онтологічний (буттєвий), гносеологічний (відображувально-пізна-вальний), аксіологічний (ціннісний), соціо-культурний. Філософи — дослід­ники проблеми свідомості прагнуть виявити механізми її формування та роз­витку в онто- і філогенезі, розкрити її духовно-діяльну сутність. Виявлення особливостей функціонування свідомості на різних суб'єктно-культурних, духовних рівнях (індивідуальному та суспільному), у різних конкретно-історичних умовах дає можливість виробити об'ємну, цілісну картину суб'єк­тивного світу людини.

Наша свідомість має здатність розуміти навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, свої думки та дії, своє ставлення до дійсності, до свого «Я». Із глибокої давнини людина намагається розгадати таємницю свідомості, про яку ведуться пристрасні суперечки. Фактично, в них йдеться про можли­вості пізнання свідомості. Одні мислителі відстоювали позиції неможливості зрозуміти свідомість, інші виходили з імовірності її пізнання, пізнання при­роди душі. Одні захищають думку про первинність свідомості щодо матерії, інші вірять тому, що свідомість — функція мозку людини, а душа — вигадка.

238