- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
Кількість годин – 4
План:
Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень.
Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння.
Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки.
Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення.
Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів.
1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
З анатомо-функціональної точки зору органи дихання можна поділити на такі структурні елементи:
розгалужені дихальні шляхи, альвеоли;
кровоносні судини малого та великого кола кровообігу;
лімфатична система;
грудна клітка з її м'язовим апаратом, діафрагма, плевра;
нервово-регуляторна система.
Вказані системи мають забезпечити регулярний обмін повітря в альвеолах, відповідний до вентиляційного об'єму кровообіг у капілярах малого кола, створюючи умови для постійного газообміну між кров'ю капілярів і повітрям альвеол. Функціонування органів дихання має пристосовуватися до потреб організму в кисні та у видаленні вуглекислого газу в різних умовах фізичної активності та під час захворювань.
Дихальні шляхи поділяють на верхні (порожнина носа, носоглотка, гортань), середні (трахея, головні та часткові бронхи) і нижні (сегментні бронхи та бронхіоли).
Уверхніх дихальних шляхах, за їх нормального функціонування, повітря зволожується, нагрівається й частково очищується від пилу та мікроорганізмів.
Бронхове дерево починається зтрахеї, яка складається з 17-20 незамкнених кільцеподібних хрящів, з'єднаних між собою сполучнотканинними зв'язками, що на задній поверхні переходять у суцільну перетинку, до якої входять і непосмуговані м'язи. Зсередини трахея (як і головні бронхи) вистелена слизовою оболонкою з циліндричним війчастимепітелієм. У ній розміщені серозно-слизові залози та келихоподібні клітини, які виділяють слиз. Війки миготливого епітелію коливаються хвилеподібно, просуваючи вгору шар слизу разом з частинками пилу та мікроорганізмами, які потрапили в дихальні шляхи з навколишнього середовища.
Трахея розгалужується на два головні бронхи – до правої та до лівої легені.Головні бронхи біля входу в легені діляться на дві гілки, кожна з яких знову роздвоюється, утворюючи часткові та сегментні бронхи та бронхіоли. Які переходять на альвеолярні ходи, що закінчуються альвеолярними мішечками. Вони утворюютьдихальну (респіраторну) зону.
У дихальній зоні рух газів здійснюється шляхом дифузії. В епітелії бронхіол різко зменшуються кількість війчастихі збільшується кількість кубічних епітеліальних клітин.
Загальна кількість альвеол у дорослої людини сягає 300 млн. Із внутрішнього боку вони вистелені альвеолярним епітелієм.
Функції дихальних шляхів.
Дихальна функція. Дихання прийнято поділяти на зовнішнє та внутрішнє (тканинне). Основною функцією зовнішнього дихання є підтримання постійного обміну газів (кисню та вуглекислого газу) між зовнішнім середовищем і кров'ю легеневих капілярів. Зовнішнє дихання включає вентиляцію, дифузію газів у легенях і транспортування газів кров’ю.
Захисна функція. У дихальних шляхах затримуються механічні частинки, мікроорганізми, що потрапляють з повітря і в подальшому видаляються мукоциліарним апаратом. Деякі токсичні речовини можуть паралізувати роботу війчастого епітелію. Частинки, що досягають альвеол, поглинаються альвеолярними макрофагами, нейтрофілами, моноцитами. Макрофаги, взаємодіючи з різними антигенами, беруть активну участь у формуванні імунних реакцій у разі пневмоній, туберкульозу тощо.
Екскреторна функція. Через легені можуть виводитися деякі екзогенно введені речовини (бензол, алкоголь) або тканинні метаболіти (наприклад аміак).
Всмоктувальна функція. Багато жиро- або водорозчинних речовин у разі їх інгаляційного введеня здатні всмоктуватися в легенях. На цій властивості ґрунтується аерозольне введення медикаментів.
Фільтраційна функція. Під час проходження крові через легені в них можуть затримуватись дрібні тромби, деякі бактерії, краплі жиру, де вони зазнають перетворень.
Теплорегулювальна функція. За низької температури повітря знижується капілярний кровообіг у малому колі, що призводить до зменшення тепловіддачі через легені. Водночас активуються процеси біологічного окислення, збільшуючи теплопродукцію.
Підтримання водного балансу пов'язане із видаленням разом з видихуваним повітрям водяних парів.
Метаболічна функція. Легені відіграють певну роль у обміні білків, жирів і вуглеводів.
Легенева тканина здатна регулювати рівень деяких біологічно-активних речовин, що циркулюють в крові. Зокрема, в легенях захоплюється і депонується серотонін, на 80 % втрачає активність брадикінін, частково захоплюється норадреналін і гістамін.
Легені відіграють важливу роль у підтриманні рівноваги зсідальної, протизсідальної і фібринолітичної властивостей крові.