Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин

Кількість годин – 2

План:

1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту.

2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин.

3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату.

4. Диференціальна діагностика транссудату та ексудату.

1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту

Мал. 2. Серозні порожнини:

1 – плевральна ;

2 – перикардіальна;

3 – черевна.

Внутрішні порожнини організму – грудна, черевна й порожнина перикарда вкриті серозними оболонками. Ці оболонки складаються з двох листків: зовнішнього (парієтального) і внутрішнього (вісцерального). Парієтальні вистилають грудну та черевну порожнини, а також порожнину перикарда. Завертаючись, вони переходять у вісцеральні, що покривають життєво-важливий орган, розміщений у відповідній порожнині (легені, кишки, серце). Між серозними листками є невеликий щілиноподібний простір, що утворює, так звану, серозну порожнину.

Серозні оболонки складаються із сполучнотканинної основи, яку вкривають клітини мезотелію (мал. 2).

Є три серозні порожнини – плевральна, черевна та порожнина перикарда. В нормі в цих порожнинах міститься незначна кількість рідини, яка зволожує покрив органів і сприяє легкому ковзанню їх під час дихання, перистальтики, роботи серця тощо. При патологічних станах в серозних порожнинах може накопичуватися багато рідини (випоту).

Випітні рідини поділяють на дві групи: ексудат і транссудат.

Відповідно,плевральна рідина – це ексудат або транссудат, що накопичується в плевральній порожнині. Перикардіальна рідина – це ексудат або транссудат, що накопичується в порожнині перикарда. Асцитична рідина – це ексудат або транссудат, що накопичується в черевній порожнині. Поява рідини в порожнинах може бути зумовлена різними причинами інфекційного або реактивного (механічного) походження. Накопичення плевральної, рідше, перикардіальної рідини супроводжує різні захворювання легень (пневмонія, абсцес, гангрена, туберкульоз, пухлина легені тощо). Асцитична рідина накопичується в разі перитоніту, травм, защемлень, цирозу печінки, геморагічних діатезів, злоякісних пухлин шлунка, печінки.

Механізм утворення транссудату. Це рідина механічного походження, яка накопичується в серозній порожнині внаслідок підвищеної проникності стінок судин у разі уповільнення або застою венозної крові. У крові зростає вміст СО₂, розвивається гіпоксія, що призводить до збільшення проникності стінок судин – рідка частина крові виходить з кров'яного русла і накопичується у відповідній серозній порожнині – утворюється транссудат. Причини накопичення транссудату: порушення місцевого кровообігу: уповільнення венозного відтоку крові в певній частині тіла (наприклад, внаслідок здавлювання судин пухлиною), порушення загального кровообігу при серцево-судинній недостатності: вади серця, гіпертонічна хвороба, атеросклероз; тяжка ниркова недостатність.

Механізм утворення ексудату. Це рідина, що накопичується в серозній порожнині в разі запальних процесів (плеврит, перитоніт), тому що ексудація і поява ексудату – невід'ємний компонент запалення.

Правила доставки випоту до лабораторії. Діагностичне значення дослідження випоту. Рідину, що накопичується в серозній порожнині, одержують шляхом пункції (проколу), яку проводить лікар. Випітну рідину збирають у чистий сухий посуд, для запобігання зсідання додають цитрат натрію (із розрахунку 1 г на 1 л рідини) або гепарин і негайно всю кількість доставляють в лабораторію. Досліджувати рідину треба відразу, щоб не змінився її хімічний і клітинний склад.

У КДЛ випітні рідини підлягають фізичному, хімічному, мікроскопічному та бактеріоскопічному дослідженням.

Діагностичне значення дослідження рідин із серозних порожнин:

• диференціація випітної рідини;

• виявлення збудника захворювання (наприклад, мікобактерій туберкульозу);

• встановлення діагнозу (наприклад, у разі злоякісних новоутворень у випітних рідинах виявляють атипові клітини);

• за результатами дослідження випітної рідини слідкують за фазами перебігу патологічного процесу.