- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
Кількість годин – 4
План:
Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез.
Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів.
Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів.
Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин.
Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
Гемобластозами називають групу пухлин, що виникають з кровотворних клітин. (Пухлина – це тканина, яка виникає із однієї мутованої клітини, що веде до спонтанного збільшення клітинної маси, в результаті неконтрольованого ділення клітин).
Лейкози – це різновидність гемобластозів, при яких кістковий мозок повсюди заселений пухлинними клітинами. Крім лейкозів, до групи гемобластозів відносяться гематосаркоми – пухлини, що розвиваються з кровотворних клітин, але при цьому вони представляють собою позакістковомозкові розростання бласних клітин. Рідше інших гемобластозів зустрічаються лімфоцитоми – пухлини, які складаються із зрілих лімфоцитів, але при цьому не вражається кістковий мозок.
Лейкози зустрічаються у будь якому віці. Частота виникнення лейкозів у чоловіків і жінок приблизно однакова. Розповсюдження по географічним зонам також приблизно рівне.
Єдиної причини походження лейкозів немає. Загальновизнаною є точка зору про пухлинну природу лейкозів. Розвиток захворювання відбувається внаслідок порушення складу і структури хромосомного апарату мало- диференційованих кровотворних клітин, спадково детермінованого або обумовленого дією зовнішніх чинників. Серед останніх – іонізуюче випромінювання, вплив деяких хімічних мутагенів, зокрема, бензолу, цитостатичних імунодепресантів тощо. Вірусна теорія виникнення лейкозів полягає у наявності в організмі латентних лейкозогенних вірусів, які під впливом різних факторів (хімічні речовини, іонізуюче випромінювання) активуються і, проникаючи в ядро кровотворної клітини, змінюють її ДНК. Вважають, що спадково передається підвищена мінливість, нестабільність хромосом, що сприяє їх лейкозній трансформації. Успадковується, наприклад, схильність до хронічного лімфолейкозу, про що свідчить більша частота його виникнення в деяких етнічних групах. Отже, лейкози є поліетіологічним захворюванням.
Зараз прийнята клонова теорія походження лейкозів. Зміна в хромосомному апараті ДНК (хромосомна аберація) веде до порушення проліферації, диференціації і до малігнізації клітини. Більшість лейкозів виникає внаслідок мутації кровотворних клітин II–III класів. Мутована клітина безконтрольно ділиться і дає потомство подібних собі клітин – лейкозна популяція (клон), який розростається в межах кісткового мозку, витісняючи інші ростки кровотворення.
Особливостями лейкозів є їх динамічність, тобто здатність до трансформації в бік прогресування анаплазії (меншої диференційованості клітин), втягнення в процес інших клітин кровотворної системи. Такі зміни пухлинних клітин ведуть до того, що в певний момент деякі з них набувають здатності продукувати свої клони, що обумовлює швидку генералізацію процесу.
Моноклонова стадія – це стадія доброякісного розвитку пухлини, що розвивається на обмеженій ділянці. З часом, в результаті повторних мутацій, виникають нові клони з різними властивостями – поліклонова стадія розвитку пухлини (злоякісна стадія розвитку пухлини).
Так як кровотворна тканина є рухливою – її клітини мають здатність залишати кістковий мозок і випливати в периферичний кровоток, тому пухлини крові швидко метастазують. Метастази виникають перш за все в кровотворних органах – селезінці і лімфатичних вузлах, тому захворювання має системний характер. Крім того, пухлинні клітини потрапляють і в інші органи і тканини, де утворюють метастатичні ділянки патологічного кровотворення.
В розвитку лейкозів виділяють декілька періодів:
період передлейкозу (прихований період) – поява бластних клітин в кістковому мозку. Шляхом математичного моделювання було показано, що для появи з однієї клітини популяції в 104 ступеня, необхідних для прояву лейкозу, потрібно 3,5 роки.
початковий період – клінічна картина невизначена – бластних клітин в кістковому мозку багато (30 – 40 %) і це приводить до змін в організмі. Можуть відмічатись слабкість, болі в суглобах, частішають захворювання на грип, ГРВІ. В периферичній крові може спостерігатися цитопенія.
період розгорнутого клінічного перебігу – в цей період яскраво виражені всі синдроми, характерні для лейкозу. Лейкозні клітини, через кров, потрапляють в печінку, селезінку, лімфатичні вузли, де утворюють лейкозні популяції. Органи збільшуються в розмірах.
термінальний період – стан пацієнтів вкрай тяжкий, характеризується розвитком бластного кризу.