- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
Еритропоез – це утворення і розвиток клітин еритроцитарного ряду. Основна функція еритропоезу – синтез і накопичення гемоглобіну в цитоплазмі клітин еритроїдного ряду.
Встановлено, що процес дозрівання еритроцитів відбувається під впливом еритропоетину – гормону білкової природи, який належить до глікопротеїнів. Він виробляється переважно нирками і сприяє перетворенню клітин – попередників еритроцитів (клас ІІІ) в еритробласти і подальшій їх диференціації в еритроцити.
Особливістю номенклатури клітин цього ряду є закінчення "бласт" у всіх ядромістких елементів незалежно від ступеню зрілості. Клітини нормобластичного ростка відрізняються ще однією особливістю – чіткою субординацією по розміру: кожна слідуюча генерація клітин (по зрілості) менше попередньої.
Родопочатковою клітиною еритроцитарного ряду є еритробласт – клітина IVкласу. Діаметр клітини 20-25 мкм, форма округло-овальна, ядро займає більшу частину цитоплазми, має ніжну структуру хроматину ядра, містить 1-4 нуклеоли. Цитоплазма забарвлена в інтенсивно синій колір(ультрамаринова) з зоною просвітлення навколо ядра (перинуклеарна зона просвітлення).
Пронормобласт – наступна стадія розвитку клітин цього ряду, відрізняється від еритробласта меншими розмірами, грубішою структурою хроматину ядра і відсутністю нуклеоли.
Нормобласт - наступна стадія розвитку клітин. Залежно від ступеня насиченості гемоглобіном нормобласти поділяють на базофільні, поліхроматофільні та оксифільні. На цій стадії відбувається гемоглобінізація цитоплазми і, в зв’язку з цим, колір цитоплазми змінюється з базофільного на оксифільний. На стадії окифільного нормобласта відбувається виштовхування ядра і клітина перетворюється на ретикулоцит.
Ретикулоцит - це молодий еритроцит який втратив ядро, але ще має базофільний компонент ретикулум (кислий колоїд РНК), який виявляється при суправітальному (прижиттєвому) забарвленні. Ретикулоцити мають здатність долати кістково-мозковий бар’єр і випливати у периферичну кров, де дозрівають за 6-24 години і перетворюються на зрілі еритроцити. Кількість ретикулоцитів відображає швидкість продукції еритроцитів в кістковому мозку, дає уявлення про ступінь активності еритропоезу.
Нормальна кількість ретикулоцитів у дорослої людини коливається в межах 0,2-1,2%.
3. Морфологічна характеристика еритроцитів
Еритроцит (нормоцит) – зріла клітина еритроцитарного ряду, складає основну масу формених елементів крові. Це округло - овальні клітини, у вигляді двояковвігнутого диску, з невеликим просвітленням у центрі і кільцеподібним потовщенням по краю, діаметром 7 - 8мкм, товщиною 2мкм. Загальна поверхня всіх еритроцитів 3000 м2 , що в 1500 разів перевищує поверхню всього тіла.
Завдяки дисковидній двояковвігнутій формі, клітина має велику поверхню, пластичність і здатність до деформації мембрани, що дозволяє їй проходити через капіляри діаметром 2-4 мкм. Здатність до деформації обумовлена особливостями клітинного скелету і структури мембрани. Мембрана еритроцитів напівпрониклива, має складний подвійний шар фосфоліпідів, в який вмонтовані білки глікопротеїни, вуглеводна частина яких утворює надмембранний шар – глікокалікс. Глікоппротеїнові комплекси, організовані таким чином, що негативно заряджені ділянки повернуті назовні, що надає поверхні еритроцита негативний заряд. Внутрішня сторона мембрани еритроцита зв’язана з низкою міофіламентних білків, що формують спектрин-актиновий цитоскелет, що й надає еритроциту специфічну двояковвігнуту форму. Метаболізм еритроцита характеризується перш за все гліколізом (анаеробне окислення), завдяки якому відбувається енергетичне забезпечення клітини. Кінцевими продуктами гліколізу є молочна кислота і АТФ. Припинення гліколізу призводить еритроцит до ″метаболічної смерті″ - процесу, кінцевий результат якого – гемоліз.
Мембрана еритроцита виконує різні функції: бар’єрну, транспортну, сорбційну, метаболічну - завдяки наявності ферментних систем, які регулюють енергетичні і окислювальні процеси, транспорт іонів, перекисне окислення ліпідів, генерацію і утилізацію активних форм кисню.
Основна функція еритроцита – участь в газообміні, завдяки його здатності зв’язувати кисень і вуглекислий газ за рахунок високого вмісту в еритроциті гемоглобіну. Гемоглобін – дихальний пігмент, хромопротеїд (складається з одного гема і чотирьох глобінів). Гемоглобін переносить кисень від легеневих альвеол до тканин, транспортує вуглекислий газ від тканин до легень і приймає участь в підтримці буферного кислотно-основної рівноваги крові.
Крім того, еритроцити визначають реологію крові, приймають участь в гемостазі, імунних процесах. Завдяки своїм багаточисленним функціям еритроцити приймають участь в підтримці гомеостазу організму.
По вичерпанню строку життя більша частина еритроцитів руйнується в селезінці. В середньому в організмі дорослої людини кожного дня руйнується (фізіологічний гемоліз) і утворюється 200 млрд. еритроцитів, що складає приблизно 0,8% їх загальної кількості (25 трлн.).