- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
3. Роль тромбоцитів в гемостазі
Функції тромбоцитів визначаються їх здатністю до адгезії, агрегації, транспорту різних речовин в крові, дегрануляції, ретракції кров’яного згустку.
Основні функції тромбоцитів:
1. Ангіотрофічна функція тромбоцитів забезпечує нормальну проникливість і резистентність стінок мікросудин. Тромбоцити підтримують і відновлюють судинну стінку завдяки процесу реендотелізаціїу місці пошкодження. На ангіотрофічну функцію кожного дня витрачається біля 15% циркулюючих в судинах тромбоцитів. Дефіцит тромбоцитів приводить до дистрофії ендотелію судин, і вони стають проникливі для плазми і еритроцитів. В клініці підвищена проникливість (ламкість) судин супроводжується мілкими крововиливами (петехіями). При вираженій тромбоцитопенії розвивається геморагічний синдром.
2. Адгезійно-агрегаційна функція обумовлена здатністю тромбоцитів прилипати (адгезія) до субендотеліальних структур пошкодженої судинної стінки і утворювати спочатку скупчення (агрегація), а потім тромбоцитарну пробку.
Формування первинної тромбоцитарної пробки в зоні пошкодження судин виникає в результаті процесу, який можна умовно розділити на три стадії:
адгезія тромбоцитів до субендотеліальних структур;
активація цих тромбоцитів з виділенням медіаторів із гранул зберігання;
наступна активація і фіксація в зоні пошкодження додаткових тромбоцитів – агрегація.
Адгезія і агрегація тромбоцитів забезпечує первинний гемостаз в мілких судинах (мікроциркуляторний).
3. Сорбційно-транспорна функція тромбоцитів полягає в адсорбції на своїй поверхні і транспортуванні до місця кровотечі плазменних факторів згортання, таких як фібриноген, восьмий плазменний фактор, а також біологічно активних речовин (наприклад серотоніну) і антикоагулянтів. Тромбоцити здатні переносити на своїй мембрані циркулюючі імунні комплекси.
4. Активвація плазменного гемостазу відбувається за рахуноктромбоцитарних факторів, які звільняються при дегрануляції тромбоцитів. Під змінюють форму, утворюють псевдоподії і об’єднуються в крихкий агрегат. В наступному агрегат ущільнюється, відбувається дегрануляція і вивільняється вміст гранул.
5. Забезпечує ущільнення згустку і виділення з нього надлишку сироватки. Ретракція сприяє покращенню механічних характеристик згустку і зниженню активності фібринолізу в ньому.
Тромбоцити також здатні стимулювати репарацію тканин, приймати участь в регулюванні місцевої запальної реакції за рахунок вивільнення відповідних медіаторів із пулів зберігання.
4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
Зменшення кількості тромбоцитів називається тромбоцитопенія, яка клінічно проявляється геморагічним синдромом (частими кровотечами з слизових оболонок, з носа, синцями на тілі після незначних механічних ушкоджень, капілярною кровоточивістю – тромбоцитопенічною пурпурою). Розрізняють спадкові і набуті тромбоцитопенії.
При спадкових тромбоцитопеніях має місце порушення функціональних властивостей тромбоцитів – тромбоцитопатії. При цьому кількість тромбоцитів може бути в межах норми або трохи зниженою. Спадково передаються дефекти в структурі мембран тромбоцитів, зниження їх ферментативної активності, зменшення утворення тромбопоетинів – речовин, які стимулюють тромбопоез. Тромбоцитопатії супроводжуються порушенням адгезійно-агрегаційної функції тромбоцитів, а також зниженням активності фактора 3. Основною лабораторною ознакою таких станів є подовження часу кровотечі.
При набутих тромбоцитопеніях пригнічується тромбопоез в кістковому мозку ( наприклад, при гіпопластичних анеміях.
Тромбоцитопенія може бути обумовлена наступними факторами:
швидкою, ранньою і масовою загибеллю тромбоцитів в результаті дії на них аутоімунних і ізоімунних антитіл (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, імунна тромбоцитопенія в результаті прийому лікарських препаратів, тромбоцитопенія при системних хворобах сполучної тканини та інші);
підвищеною мацерацією тромбоцитів в селезінці і системі воротної вени (спленомегалія, цироз печінки та інші);
інтенсивним зменшенням тромбоцитів у кров’яному руслі в результаті дессимінованого внутрішньосудинного згортання крові, масивного тромбоутворення, інтенсивної агрегації кров’яних пластинок;
порушення утворення тромбоцитів в кістковому мозку (гіпопластична анемія, гострий лейкоз, метастази в кістковий мозок, порушення дозрівання тромбоцитів в результаті відсутності тромбопоетину.
У перших трьох випадках тривалість життя тромбоцитів різко укорочена і в мієлограмі знаходиться нормальна або підвищена кількість клітин мегакаріоцитарного ряду, а в крові – недозрілі, великі базофільні кров’яні пластинки. В останньому випадку вміст мегакаріоцитів різко знижений, а в крові переважають мілкі, функціонально неповноцінні тромбоцити.
Гіпермегакаріоцитоз кісткового мозку і тромбоцитоз периферичної крові спостерігається при хронічних мієлопроліферативних захворюваннях – істинній поліцитемії, на ранніх стадіях розвитку хронічного мієлолейкозу, гострому ревматизмі, кровотечах, лікуванні кортикостероїдами, після спленектомії, в післяопераційнийперіод. Як тимчасове явище гіпертромбоцитоз може розвиватися після спленектомії, при вагітності, після ін’єкцій адреналіну та значних фізичних навантажень.
Має значення диференційоване врахування змін вмісту окремих форм тромбоцитів. Збільшення вмісту юних тромбоцитів свідчить про активацію регенераторної функції тромбоцитопоезу. Спостерігається після крововтрат, гемолітичних кризів, в післяпологовий та післяопераційний період, при лейкозах, тромбоцитопенічній пурпурі в фазі ремісії.
Контрольні питання:
Дайте морфологічну характеристику тромбоцитів.
Які функції в організмі виконують тромбоцити?
Які нормальні показники тромбоцитів у периферичній крові?
Що таке тромбопоез? Які особливості розвитку клітин тромбоцитарного ряду?
Охарактеризуйте морфологію клітин тромбоцитарного ряду.
Яка роль тромбоцитів у гемостазі?
Які причини тромбоцитопеній?
Який стан зазначається терміном тромбоцитопатія?