- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Беззондові методи дослідження шлункової секреції
Десмоїдна проба за Салі.
Принцип. Кислотність оцінюють за інтенсивністю забарвлення сечі метиленовим синім, що потрапляє в шлунок з десмоїдного мішечка після розчинення кетгуту під дією хлоридної кислоти і пепсину.
Оснащення. Метиленовий синій. Тонка гума. Кетгут № 5.
Хід дослідження. У мішечок з тонкої гуми поміщають 0,15 г метиленового синього, перев'язують кетгутом №5. Перевіряють на герметичність і дають пацієнту. Хворий ковтає десмоїдний мішечок натще, потім снідає. Через 3, 5 і 20 годин після сніданку збирає три порції сечі. У шлунку під дією хлоридної кислоти й пепсину кетгут перетравлюється, мішечок розкривається, метиленовий синій потрапляє в шлунок, всмоктується в кров і виводиться з організму з сечею. Визначають час появи та інтенсивність забарвлення сечі метиленовою синькою в голубий, синій або зелений колір.
Діагностичне значення. У нормі перша порція сечі (3 год) не забарвлена, друга (5 год) – забарвлена в світло-зелений колір, третя (20 год) – в інтенсивно-зелений або синій колір.
У разі гіперхлоргідрії забарвлені всі три порції сечі, причому друга і третя – в інтенсивно-синій колір; у разі гіпохлоргідрії забарвлена лише третя порція, перша й друга – не забарвлені; у разі ахлоргідрії всі три порції сечі безбарвні.
Методи із застосуванням йонообмінних смол.
Полягають у введенні ентерально в шлунок йонообмінних смол, зв'язаних з певним барвником і здатних обмінюватись йонами в кислому середовищі.
Принцип. У шлунку Н+-йони хлоридної кислоти витісняють еквівалентну кількість йонів барвника зі смоли; барвник всмоктується в кишках у кров і виділяється з організму з сечею, колір якої змінюється залежно від того, наскільки активно здійснювалась взаємодія в шлунку Н+-йонів з йонами барвника.
У клінічній практиці під час масових обстежень або у разі наявності у хворого протипоказань до зондування, для орієнтовного визначення кількості хлоридної кислоти поширення набули препарати "Гастротест" і "Ацидотест". Кількість хлоридної кислоти оцінюють за забарвленням сечі. Колориметрію проводять візуально за допомогою кольорової шкали. Йонообмінні смоли нетоксичні для організму.
Протипоказаннями до використання йонообмінних смол для дослідження функціонального стану шлунка є тяжкі захворювання печінки та нирок, набряки, серцева недостатність, ентероколіти.
Визначення уропепсиногену.
Близько 1% пепсиногену в шлунку всмоктується в кров і виділяється з сечею у вигляді уропепсиногену, який у кислому середовищі перетворюється на активний фермент – уропепсин.
Уропепсиноген визначають за методом Туголукова, заснованому на визначенні протеолітичної дії уропепсиногену на білки плазми крові. Дослідження здійснюють у тій же послідовності, що й під час вивчення протеолітичної активності шлункового соку, але замість останнього беруть 1 мл сечі. Результат виражають упротеолітичній активності годинної або добової сечі.
Діагностичне значення. У здорових людей за добу виділяється 38-96 мг пепсиногена, а годинна напруга уропепсиногену становить 2-3 мг/год.
Високі показники уропепсиногену можуть свідчити про виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки.
Кровотечі в хворих на рак шлунка супроводжуються низькими показниками уропепсиногену. Низькі показники уропепсиногену також свідчать про глибоку атрофію залоз шлунка.
До трактування результатів визначення уропепсиногену треба ставитися обережно, тому що в здорових людей його показники характеризуються значними коливаннями.
Контрольні питання:
Що таке шлунковий сік? Який склад шлункового соку в нормі?
У чому полягає діагностична цінність фракційного методу дослідження функціонального стану шлунка?
З яких етапів складається фракційний метод дослідження функціонального стану шлунка?
Що таке базальна секреція, стимульована секреція, годинна напруга І фази, годинна напруга II фази?
Які подразники шлункової секреції вам відомі? Охарактеризуйте.
Які переваги й недоліки ентеральних подразників?
Які переваги й недоліки парентеральних подразників?
Як одержують шлунковий сік методом фракційного зондування?
Охарактеризуйте фізичні властивості шлункового соку.
У чому полягає хімічне дослідження шлункового соку і які функції шлунка можна оцінити за допомогою хімічного дослідження?
Що таке загальна кислотність, вільна і зв'язана хлоридна кислота, кислотний залишок?
Що таке дебіт? Які види дебіту розрізняють? Які існують способи розрахунку дебіту?
Яке діагностичне значення виявлення молочної кислоти в шлунковому соку?
Що таке ферментативна активність шлункового соку?
Яку функцію шлунка оцінюють за допомогою мікроскопічного дослідження?
Яку порцію шлункового соку досліджують мікроскопічно і які елементи та групи елементів можна виявити в цій порції в нормі і в разі патології?
Які морфологічні особливості залишків їжі? Які препарати готують для диференціації залишків їжі?
Які морфологічні особливості та діагностичне значення виявлення в шлунковому соку мікробної флори?
Які беззондові методи дослідження функціонального стану шлунка вам відомі?