- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
Лейкопоез – це утворення і розвиток клітин лейкоцитарного ряду. Так як морфологічно лейкоцити мають різну будову, то їх поділяють на дві групи: гранулоцити і агранулоцити.
Розвиток клітин гранулоцитарного ряду.
Розглянемо розвиток клітин гранулоцитарного ряду. Родопочатковою клітиною гранулоцитарного ряду є мієлобласт (клітина IVкласу). Клітина округло-овальної форми, розміром 15-20 мкм цитоплазма базофільна. Ядро кругле, займає більшу частину клітини, має ніжну структуру хроматину ядра і має одну або декілька нуклеол.
По мірі розвитку клітина переходить в стадію промієлоцита. Клітина розміром 18-25 мкм, цитоплазма базофільна, ядро овальної форми, розташоване ексцентрично, має нуклеоли. На цій стадії диференціації починається формування специфічної зернистості: нейтрофільної, еозинофільної, базофільної.
Мієлоцит – більш зріла клітина цього ряду, розміром 12- 16 мкм. Ядро овальної форми, іноді бобовидне, розташоване ексцентрично, структура хроматину більш груба, нуклеоли відсутні. В цитоплазмі міститься зернистість – нейтрофільна, базофільна, еозинофільна. Нейтрофільна зернистість – фіолетового кольору, різнорідна, пиловидна; еозинофільна – оранжевого кольору, однорідна за розміром, формою, забарвленням; базофільна – темно-фіолетового кольору, груба, різнорідна.
Метамієлоцит – клітина діаметром 12-14 мкм, ядро бобоподібної форми, більш компактне за структурою, нуклеоли відсутні. В цитоплазмі зернистість – нейтрофільна, базофільна, еозинофільна.
Палочкоядерний гранулоцит – клітина діаметром 10-12 мкм, ядро у вигляді палички, часто вигнутої. Цитоплазма оксифільна, займає більшу частину цитоплазми. В залежності від виду зернистості, що міститься в цитоплазмі, розрізняють паличкоядерний нейтрофіл, паличкоядерний еозинофіл, паличкоядерний базофіл.
Сегментоядерний гранулоцит - клітина діаметром 8-12 мкм, ядро розділене на окремі сегменти (в нормі 3-7 сегментів). Ядерно-цитоплазматичне співвідношення зміщене в бік цитоплазми, в якій міститься специфічна зернистість. Розрізняють сегментоядерний нейтрофіл, сегментоядерний базофіл, сегментоядерний еозинофіл.
Морфологія клітин лімфоцитарного ряду.
Родопочатковою клітиною лімфоцитарного ряду є лімфобласт (клітина IV класу), розміром 15-20 мкм. Ядро округлої форми, має ніжну структуру хроматину і 1-2 нуклеоли. Цитоплазма базофільна, має перинуклеарну зону просвітлення, без зернистості.
Пролімфоцит – слідуюча генерація клітин цього ряду. Розмір клітин 11-12 мкм, ядро кругле, має більш грубу структуру хроматину, іноді містяться залишки нуклеол. Цитоплазма блакитного кольору, оточує ядро у вигляді вузького або більш широкого обідка, іноді містить азурофільну зернистість.
Лімфоцит – зріла клітина розміром від 7-9 мкм до 12-13 мкм залежно від величини цитоплазми. Ядро кругле, структура хроматину ядра груба, щільна, нуклеол не містить. Цитоплазма блакитного кольору, іноді містить азурофільну (неспецифічну) зернистість. Розрізняють лімфоцити вузькоплазменні, середньоплазменні та широкоплазменні.
Морфологія клітин моноцитарного ряду.
Родопочатковою клітиною моноцитарного ряду є монобласт (клітина IV класу), розміром 12-20 мкм, ядро округле, ніжної структури, має декілька нуклеол. Цитоплазма світло-блакитна, вузьким поясом оточує ядро.
Промоноцит має розміри 12-20 мкм. Ядро округле, пухке, із залишками нуклеол. Цитоплазма сіро-фіолетового кольору, широка, іноді містить азурофільну зернистість.
Моноцит – зріла клітина розміром 12-20 мкм. Ядро має розріджену структуру хроматину. Характерний поліморфізм ядра – тобто ядро може мати різноманітну форму: бобоподібну, округлу, підковоподібну. Цитоплазма сіро-фіолетового кольору, димчаста, інколи містить дрібну азурофільну зернистість.
Функції лейкоцитів.
Основну масу лейкоцитів у периферичній крові складають нейтрофільні гранулоцити – паличкоядерні і сегментоядерні. Тривалість життя нейтрофільних гранулоцитів в середньому 9-11 днів. У кров’яному руслі вони циркулюють від 30 хвилин до 2 днів, потім виходять в тканини, де і виконують захисну функцію.
Найважливішими функціями нейтрофільних гранулоцитів є здатність до фагоцитозу і утворення ряду ферментів, які мають бактерицидну дію, підсилюють мітотичну та рухливу активність клітин, покращують регенеративні процеси в тканинах.
Еозинофільних гранулоцитів в периферичній крові небагато і основні функції вони виконують не в кровотоці, а в тканинах. Приймають участь в імунних реакціях: попереджають генералізацію імунної відповіді, обмежуючи її місцевим процесом на рівні слизового і підепітеліального шару. Участь еозинофільних гранулоцитів в розвитку імунітету при гельмінтозах полягає в кілерному (цитотоксичному) ефекті цих клітин. Вони також мають фагоцитарну активність, але виражена вона значно слабкіше, ніж у нейтрофільних гранулоцитів.
Базофільні гранулоцити виявляються в лейкограмі не у всіх пацієнтів. Вони виробляють гепарин і гістамін, приймають участь в алергічних реакціях, у виробленні серотоніну, регулюють тонус судин.
Моноцити – достатньо багаточисленні клітини периферичної крові, які мають високу метаболічну активність. Здатність моноцитів до самостійного амебоїдному руху, до фагоцитозу залишок клітин, мілких чужородних тіл, малярійних плазмодій, мікобактерій туберкульозу визначає роль цих клітин в компенсаторних і захисних реакціях організму.
Лімфоцити в організмі людини виконують різні функції. Більшість із них є Т-лімфоцитами (тимусзалежними) – 50-70%, меншу частину складають В-лімфоцити – 15-25%. Т-лімфоцити приймають участь головним чином в реакціях клітинного імунітету, а В-лімфоцити – гуморального. Лімфоцити є центральним ланцьогом в специфічних імунологічних реакціях як попередники антитілоутворюючих клітин і як носії імунологічної пам’яті. Лімфоцити приймають участь в реакціях відторгнення трансплантанта і місцевих алергічних реакціях.
Контрольні запитання:
Який склад крові в нормі?
Яка фізіологічна роль крові в організмі?
Яка теорія лежить в основі сучасної схеми кровотворення?
За яким принципом побудована сучасна схема кровотворення?
Назвіть класи й ряди кровотворних клітин.
Які морфологічні особливості клітин перших трьох класів?
Які клітини відносять до четвертого класу і які їх морфологічні особливості?
Які морфологічні особливості клітин п’ятого класу схеми кровотворення?
Охарактеризуйте клітини шостого класу схеми кровотворення.
Які морфологічні ознаки мають значення при диференціації клітин крові?
Що таке лейкопоез? Які клітини належать до гранулоцитарного ряду?
Охарактеризуйте специфічну і неспецифічну зернистість.
Охарактеризуйте морфологію клітин лімфатичного і моноцитарного ряду.