- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
9. Характеристика гемолітичних анемії
Крім крововтрат, недостатності заліза, вітаміну В12, особливе місце в гематології займають гемолітичні анемії. Це група захворювань, основною ознакою яких є підвищене кроворуйнування – гемоліз еритроцитів, в результаті укорочення тривалості життя еритроцитів. При гемолітичних анеміях процеси кроворуйнування переважають над процесами кровотворення.
В нормі еритроцит, після вичерпання строку життя, руйнуються в селезінці, печінці і кістковому мозку. Процес кроворуйнування відбувається внутрішньоклітинно, за рахунок фагоцитозу, який реалізується клітинами фагоцитуюцих мононуклеарів. При внутрішньоклітинному руйнуванні еритроцитів вивільняється гемоглобін, який зазнає ряд перетворень, з утворенням білірубіну, що потрапляє в кров’яне русло. Невелика частина еритроцитів руйнується в судинному руслі, при цьому подальше перетворення гемоглобіну відбувається в печінці і кістковому мозку.
Гемолітичні анемії можуть бути спадкові і набуті. Спадкові гемолітичні анемії пов’язані з змінами в структурі молекули гемоглобіну і називаються гемоглобінопатіями.
Результати багаточисленних досліджень по географічному розповсюдженню аномальних гемоглобінів показали, що варіації в синтезі гемоглобіну зустрічаються переважно у жителів південної Європи (узбережжя Середземного моря), Африки і Азії. Аномальні гемоглобіни не виявлені у корінного населення Америки і Австралії.Найбільш вони поширені в зоні, так званого малярійного поясу землі, тобто, в тропічній і субтропічній зоні.
Еритроцити при спадкових анеміях інколи мають характерний вид, як при гемоглобінозі S вони мають серповидну форму. При таласемії (з грецької "морська анемія") в крові з’являються мішеньоподібні еритроцити.
Виявлено, що носії гемоглобіну S краще пристосовані до проживання в районах, де розповсюджена тропічна малярія. У них ця хвороба має більш сприятливий перебіг. Вважають що збудник малярії, який знаходиться в еритроцитах, гірше засвоює гемоглобін S в порівняні з гемоглобіном А.
Друга група спадкових гемолітичних анемій – еритроцитопатії. До еритроцитопатій належить мікросфероцитарна анемія Мінковського-Шоффара. Генетичний дефект мембрани еритроцитів зумовлює їх мікросфероцитарну форму та гемоліз. Анемія характеризується тріадою ознак: зниженням осмотичної резистентності еритроцитів, мікросфероцитозом і ретикулоцитозом.
Набуті гемолітичні анемії виникають в результаті дії антиеритроцитарних антитіл, які викликають підвищений гемоліз еритроцитів. Це імунні гемолітичні анемії. В залежності від характеру антигена, який діє на еритроцити, розрізняють ізоімунні, гетероімунні і аутоімунні гемолітичні анемії.
В тих випадках коли антитіла або антигени, проти яких у пацієнтів є антитіла, потрапляють в організм зовні виникають ізоімунні гемолітичні анемії. Це спостерігається при гемолітичній хворобі новонароджених.
Гетероімунні гемолітичні анемії пов’язані з дією антигенів, що з’являються на поверхні еритроцитів. Це спостерігається при переливанні несумісної крові. Таким новим антигеном також можуть бути лікарські препарати або віруси.
При аутоімунних гемолітичних анеміях антитіла виробляються проти власних еритроцитів.Антитіла вступають у зв'язок з відповідними антигенами, фіксуються на поверхні еритроцитів, що призводить до ушкодження та підвищеного гемолізу еритроцитів.
При імунних гемолітичних анеміях вміст гемоглобіну і еритроцитів буває низьким. Це анемії нормофромного типу. Відмічається анізоцитоз еритроцитів, поліхроматофілія, кількість ретикулоцитів підвищена. Осмотична резистентність еритроцитів знижена, характерно підвищення білірубіну в сироватці крові за рахунок непрямого (некон’югованої фракції).
Таким чином , дивлячись в окуляр мікроскопа, лаборант по мазку периферичної крові може визначити кількість еритроцитів, їх форму, розміри, забарвлення. Тест на осмотичну резистентність еритроцитів допомагає виявити підвищене руйнування еритроцитів. Дослідження складу гемоглобіну за допомогою електрофорезу дає можливість визначити неоднорідність гемоглобіну.
Сучасні дослідження дозволяють більш точно визначити причину захворювання і провести ефективне лікування.
Контрольні питання:
Що таке анемії? Які клінічні прояви анемій?
На які групи поділяються анемії:
а) за патогенезом;
б) за лабораторними показниками?
Які морфологічні зміни еритроцитів при анеміях?
Що таке анізоцитоз, пойкілоцитоз, анізохромія, поліхроматофілія? Яка діагностична цінність морфологічних змін еритроцитів?
Які причини, клінічні прояви та патогенез гострої постгеморагічної анемії?
Назвіть фази перебігу гострої постгеморагічної анемії.
Яка картина крові в різні фази гострої постгеморагічної анемії.
Охарактеризуйте етіологію, патогенез і клінічні прояви залізодефіцитної анемії.
Які характерні зміни в крові спостерігаються при залізодефіцитній анемії?
Які причини та клінічні прояви В12(фолієво)-дефіцитної анемії?
Який механізм виникнення В12(фолієво)-дефіцитної анемії?
Чим характеризується картина крові в разі В12(фолієво)-дефіцитної анемії?
Охарактеризуйте причини виникнення, патогенез і клінічні симптоми гіпопластичної анемії.
Яка картина крові при гіпопластичній анемії?
Що таке агранулоцитоз? Які клінічні симптоми агранулоцитозу?
Які зміни в крові та кістковому мозку при агранулоцитозі?
На які групи поділяють гемолітичні анемії?
Які причини спадкових гемолітичних анемій? Який механізм виникнення мікросфероцитозу? Картина крові.
Які причини зумовлюють виникнення набутих гемолітичних анемій?
Які види променевої хвороби вам відомі?Яка картина крові при гострій та хронічній променевій хворобі?
Які дослідження потрібні для уточнення діагнозу апластичної анемії, мікросфероцитозу, гемолітичної хвороби новонароджених, променевої хвороби?