- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
Мікроскопічне дослідження дуоденального вмісту слід проводити відразу ж після його взяття, тому що лейкоцити і епітелій руйнуються жовчю вже через 5-10 хв після зондування, порушується колоїдна стабільність одержаної жовчі, в осад випадають жовчні кислоти та холестерин.
У нормі в жовчі під час мікроскопічного дослідження майже нічого не виявляють. При патології жовчних шляхів в жовчі можна виявити елементи запального походження, кристалічні утворення, паразитів.
Елементи запального походження. Слиз у вигляді дрібних грудок виявляють як ознаку катарального запалення жовчовивідних шляхів і дуоденіту.
Лейкоцити можуть потрапляти в дуоденальний вміст з порожнини рота, органів дихання, шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура та жовчних шляхів. Незалежно від місця їх походження в жовчі вони швидко забарвлюються в жовтий колір під впливом жовчних кислот.
Лейкоцити із порожнини рота розміщені на тлі плоского епітелію. Лейкоцити з дихальних шляхів мають більш виражену зернистість і розміщені на тлі макрофагів і компактного слизу. Лейкоцити шлункового походження – на тлі залозистого епітелію.
Діагностичне значення має виявлення лейкоцитів, розміщених в тяжах слизу на тлі призматичного епітелію. Дуоденіт характеризується появою лейкоцитів у порції А, що оточені високим циліндричним епітелієм дванадцятипалої кишки. Для діагностики холециститу має значення виявлення лейкоцитів у тяжах слизу в порції В разом з високим призматичним епітелієм жовчного міхура. У разі холангіту в слизу виявляють лейкоцити та низькопризматичний дрібний епітелій внутрішньопечінкових шляхів.
Епітелій:
дванадцятипалої кишки – високий циліндричний з кутикулою та ворсинками, з великим овальним ядром – виявляють в порції А в разі дуоденіту;
загальної жовчної протоки – високий призматичний "сірниковий", з довгим вузьким ядром – у порціях А і В, як ознаку запалення жовчовивідних шляхів;
жовчного міхура – високий призматичний, з великим ядром – у порції В у разі холециститу;
печінкових ходів – низький призматичний – виявляють в порції С у разі холангіту.
Лейкоцитоїди – лейкоцитоподібні клітини, що мають більші розміри і дають негативну реакцію на пероксидазу. Вважають, що це змінені епітеліоцити дванадцятипалої кишки. Діагностичне значення виявлення лейкоцитоїдів в жовчі не з'ясовано.
Іноді в дуоденальному вмісті можна виявити елементи злоякісних новоутворень, що має велике значення для діагностики новоутворень дванадцятипалої кишки, жовчного міхура та жовчних шляхів.
Кристалічні утворення. Кристали холестерину мають вигляд тонких безбарвних чотиригранних пластинок, іноді з "вирізаним" кутом, що нагромаджуючись одна на одну, ніби утворюють східці. У нормі зустрічаються в невеликій кількості лише в порції жовчі В. Велика кількість холестерину в порціях жовчі вказує на зміну колоїдної стійкості жовчі, трапляються в разі жовчнокам'яної хвороби.
Мікроліти – темні компактні округлі чи багатогранні утворення, які складаються з солей Ca, слизу та холестерину. У нормі в жовчі не виявляються. Мікроліти можна виявити в разі жовчнокам'яної хвороби разом із кристалами холестерину, жирних кислот і кальцію білірубінату.
Жирні кислоти мають вигляд голчатих кристалів, іноді глибок. При патології (холециститі) жирні кислоти трапляються разом із холестерином, мікролітами, кальцію білірубінатом.
Кальцію білірубінат має вигляд дрібних крупинок золотисто-жовтого та коричневого кольору, який випадає в осад, видимий макроскопічно, тому кальцію білірубінат виявляють у препаратах, виготовлених з осаду. У нормі в жовчі відсутній, випадає в осад у разі порушення колоїдної стійкості жовчі разом з холестерином і мікролітами, свідчить про інфікування жовчних шляхів, застій жовчі.
Отже, виявлення в дуоденальному вмісті кристалічних і аморфних утворень вказує на порушення колоїдної стабільності жовчі. Причиною їх появи в жовчі може бути запальний процес у жовчних шляхах, жовчнокам'яна хвороба, тривале стояння жовчі тощо.
Паразити. Лямблії. Вегетативні форми лямблій належать до класу джгутикових найпростійших і можуть паразитувати в дванадцятипалій кишці. У свіжому матеріалі вони рухливі, грушеподібну форми, а при стоянні жовчі стають нерухомі. Ось чому виявляти лямблії слід в теплій жовчі.
Цисти лямблій виявляють у калі. Вважається, що вони підтримують запальний процес у жовчному міхурі та жовчних шляхах.
Яйця гельмінтів можна виявити в разі гельмінтозів печінкових ходів, жовчного міхура та дванадцятипалої кишки (опісторхозу, фасціольозу, стронгілоідозу тощо).
Оцінка дослідження дуоденального вмісту. Дуоденіт – запалення дванадцятипалої кишки: жовч прозора, ознак дискінезії немає, порції жовчі В і С без змін, а в порції А багато слизу, в якому виявляють епітелій дванадцятипалої кишки (високий циліндричний) і лейкоцити.
Холецистит – запалення жовчного міхура: дискінезія по різному типу, порції жовчі А і С без змін, колір порції В темно - коричневий або зелений, рН 4,8; жовч каламутна, містить багато слизу; мікроскопія порції В: у слизу багато епітелію жовчного міхура (високопризматичного) і лейкоцитів.
Жовчнокам'яна хвороба: осад на дні пробірки, хруст піску при натискуванні на покривне скельце під час виготовлення нативного препарату; мікроскопія – багато кальцію білірубінату та мікролітів.
Контрольні питання:
Яке діагностичне значення дослідження дуоденального вмісту?
Що є протипоказаннями до проведення дуоденального зондування?
Яка методика проведення дуоденального зондування трифазним (класичним) методом?
Які переваги та принцип фракційного методу дуоденального зондування?
Яка методика проведення дуоденального зондування фракційним методом?
Яке діагностичне значення фракційного дуоденального зондування?
Що включає фізичне дослідження жовчі?
Які особливості мікроскопічного дослідження жовчі?
Які групи елементів можна виявити під час мікроскопічного дослідження жовчі? Яка морфологія цих елементів?
Яке діагностичне значення виявлення в жовчі під час мікроскопії різних видів елементів?
Яке діагностичне значення біохімічного дослідження жовчі?