- •Українська православна церква
- •Київський Патріархат
- •Київська Православна Богословська Академія
- •Курс лекцій
- •З предмету
- •Історія походження священної писемності та формування канону священних книг Старого Завіту.
- •Історія старозавітного канону після завершення його формування
- •Історія канону Священного Писання Старого Завіту в Християнській Церкві
- •Історія священного старозавітного тексту
- •Біблійна Ісагогіка. Поняття про предмет та методи дослідження.
- •Текстуальна критика
- •Літературна критика
- •Історична критика
- •Біблійна ісагогіка
- •Неписемні засоби збереження у пам’яті народу священних подій з його історії.
- •Історія виникнення священної писемності та формування канону священних книг Старого Завіту.
- •Поняття про канон і богонатхненність священних книг.
- •Богонатхненність Священного Писання.
- •Католицький погляд на богонатхненність.
- •Протестантський погляд на богонатхненність.
- •Б.Паскаль
- •Імена Божі і древність монотеїзму.
- •Теорія фрагментарного походження п’ятикнижжя
- •Священна Старозавітня писемність за часів Ісуса Навина, суддів, Самуїла.
- •Давид і Соломон продовжувачі старозавітної священної писемності
- •Десятий син Давида – Соломон (мирний),
- •Історія священної старозавітної письменості в період служіння пророків – письменників.
- •Ранні пророки (Небії′м Рішоні′м)
- •Пізні пророки (Небії′м Ахароні′м)
- •Головні релігійно-філософські доктрини, що виникли і мали поширення в період служіння пророків-письменників.
- •Позабіблійні аналогії. Пророки-екстатики, професійні пророки.
- •Історія старозавітного канону напередодні та в період Вавилонського полону. Знайдення у Храмі Книги Закону за часів юдейського царя Іосії. Пророк Єремія – охоронець священних старозавітних книг.
- •Збереження священних книг у Вавилонському полоні пророками Єзекиїлем і Даниїлом
- •Історія старозавітнього канону в період післяполонного відродження Юдеї. Пророки Аггей, Захарія, Малахія. Діяльність Ездри і Неемії. Велика Синагога.
- •Неканонічні книги.
- •Старозавітні апокрифи.
- •Апокаліпсиси
- •Мідраши
- •Писання Мудреців
- •Свідчення книги Премудрості Ісуса, сина Сираха про формування старозавітного канону.
- •Свідчення іі-ї Маккавейської книги про формування старозавітного канону.
- •Свідчення Йосифа Флавія про формування старозавітного канону.
- •Свідчення Талмуду та інших давньоєврейських творів про формування старозавітного канону.
- •Визнання авторитету юдейського передання про священний канон християнськими письменниками.
- •Поділ юдейського канону на розділи та особливості розташування у них священних книг.
- •Розгляд історії розвитку негативно-критичних версій завершення формування старозавітного канону.
- •Історія старозавітного канону після завершення його формування.
- •Канон палестинських і олександрійських юдеїв
- •Канон новозавітніх письменників
- •Старозавітній канон в Христовій Церкві. Канон палестинських і вавилонських юдеїв.
- •Історія старозавітного канону в олександрійській діаспорі.
- •Старозавітний канон у священних новозавітних письменників. Надання найвищого авторитету старозавітним книгам Господом нашим Ісусом Христом.
- •Погляд на старозавітний канон апостолів – священних новозавітних письменників.
- •Ставлення Христа Спасителя до неканонічних книг та апокрифів. Критичний аналіз тверджень вчених – раціоналістів.
- •Авторитет канонічних і неканонічних книг в новозавітних писаннях. Критичний аналіз католицького погляду на це питання.
- •Історія канону Священного Писання Старого Завіту в Християнській Церкві.
- •Перший період історії старозавітнього канону в Християнській Церкві. І-ііі ст.
- •Тут згадуються одні лише канонічні книги;
- •До них приєднуються три книги Маккавейські;
- •Для юнаків призначається книга Сираха.
- •Історія старозавітного канону в Західній Церкві. І-ііі ст. Становище давньо-італійського перекладу Біблії та свідчення Вікторина Піктавійського.
- •Третій період Історії старозавітного канону в Християнській Церкві.
- •Питання старозавітного канону в працях православних каноністів.
- •Історія старозавітнього канону у Західній церкві
- •Четвертий період історії старозавітнього канону в Християнській Церкві
- •Критопул не визнає неканонічні книги “джерелом церковного вчення, чого ніколи не робили православні отці і собори. Це прийнято лише у протестантів”.
- •Критопул не вважає правильним називати неканонічні книги “Священним Писанням”, що завжди робили отці і православні собори. Тому позиція Критопула тут до певної міри тотожна протестантській.
- •Назва неканонічних книг апокрифами.
- •Неканонічні книги (або, за Лукарисом, - апокрифи) не повинні входити до складу Священного Писання.
- •Постанови Костянтинопольського і Єрусалимського соборів 1672р. Про неканонічні книги.
- •Питання старозавітнього канону в богословських працях грецьких і руських богословів.
- •Історія старозавітного канону протягом XVI-XX століть у католиків і протестантів.
- •Головні висновки розділу
- •Історія священного старозавітного тексту (зовнішня і внутрішня історія тексту)
- •Матеріали, інструменти і спосіб єврейського письма
- •Мова священних старозавітних писань
- •Історія єврейської абетки
- •Коли з’явився спосіб позначення голосних літер - нині існуюча пунктуація, яку вчені називають масоретською?
- •Поділ священних книг на відділи, розділи та вірши.
- •Питання ймовірності навмисного перекручення священного тексту.
- •Внутрішня історія старозавітнього тексту
- •Період Соферимів. Від часу завершення старозавітного канону до початку формування Талмуду
- •Мужі Великого Собору
- •Четвертий період
- •П’ятий період Від укладення Масори до винайдення книгодрукування (хі-xVст.)
- •Шостий період Від винайдення книгодрукування і до сьогодні.
- •Біблійна Хронологія
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Рекомендована література Базова література:
Давид і Соломон продовжувачі старозавітної священної писемності
Наступник Самуїла і Саула в управлінні єврейським народом, цар Давид (1010-970) був приємником Самуїла і в священному письменництві. Давид (улюблений) був молодшим сином Ієссея з коліна Юдиного, правнук благочестивих Вооза і Руфи. 7,5р. він царював над коліном Юдиним (ІІ Царств 2:4) і лише потім був визнаний царем над усім Ізраїлем (ІІ Цар. 5:1-5). 30 р. було Давиду, коли він воцарився і царювання його продовжувалось 40р.
Згідно свідченнь з надписів псалмів, і юдео-християнського передання, Давид уклав більшу частину Псалтирі. В єврейській Біблії ця книга називається Тегіллім або Сефер-Тегіллім, що значить хваління або книга хвалінь, а в грецькій – ψαλτήριον – цією назвою позначався струнний інструмент, котрим в давнину у євреїв супроводжувалось виконання пісень Псалтиря, від слова ψάλλω – співаю. Кінора.
За надписами в єврейському тексті Давиду належить 73 псалми, а в греко слов’янському – 87. Така різниця пояснюється тим, що при визначенні походження ненадписаних іменами письменників в єврейському тексті псалмів, 70 перекладачів керувались тим переданням, котре дійшло до них відносно цих псалмів, а воно приписувало їх Давиду. Однак часто зміст цих псалмів невідповідав часу Давида. Тому всіх псалмів, які належать Давиду – 78 – це 73, які надписані його іменем в єврейському тексті і 5 ненадписаних, але зміст котрих свідчить про авторство Давида.
Всі псалми мають цифрове позначення, окрім того, більшість з них надписані іменами певних осіб. Окрім Давида і Соломона в надписах є імена Мойсея, Асафа, Емана, Ідифума і синів Кореєвих, що свідчить, що серед письменників Псалтиря були вказані особи.
В Псалмах містяться вказівки на події часу від Мойсея до Давида (89пс. – Мойс.), Давидового часу, дополонного і часу Вавилонського полону, а також післяполонного періоду. Таким чином період, котрий обіймає зміст псалмів, в декілька десятків разів перевищує середній вік людського життя і одна особа не могла бути письменником усієї Псалтирі. Час походження псалмів обіймає бл. 8 століть – від Мойсея до часів Ездри і Неемії. Ця обставина спонукає нас припускати, що спочатку у євреїв існували збірники окремих псалмів, котрі з часом були об’єднані в єдину книгу. На це вказує і сучасний поділ Псалтирі на 5 частин, кожна з яких має літургічне закінчення, а саме після 40, 71, 88, 105. В кінці 71-го пс. є зауваження: “скінчились молитви Давида, сина Єссея” (Пс. 71:20), що свідчить про те, що на ряду зі збірниками пісень Давидових існували збірники пісень інших авторів.
Що стосується часу появи і утворення цих збірників, то з найбільшою вирогідністю можна сказати, що перший збірник з’явився при Давиді і його поява була викликана богослужбовими потребами. А впорядкування всієї Псалтирі відноситься до часів Ездри і Неемії, коли був завершений взагалі весь канон священних старозавітніх книг.
В древності існувала думка, що Псалтир належить одному Давиду ( її підтримували св. Григорій Нисський, св. Амвросій Медіоланський, бл. Ієронім, св. Іоан Золотоустий і ін.). У древніх євреїв, як і в древній християнській церкві було прийнято називати всю Псалтир Давидовою, тобто написаною одним Давидом. А надписи інших осіб, котрі зустрічаються перед псалмами пояснювали в смислі вказівки на виконавців для виконання котрим призначались ті чи інші псалми.
Однак, свв. отці і вчителі Церкви не підтримували одностайно цю версію. Наприклад Ориген, св. Афанасій Великий, св. Василій Великий рахували Псалтир твором цілого ряду осіб. І ця думка серед вчених на сьогодні є переважаючою.
А звичай називати всю Псалтир Давидовою походить від того, що, слідуючи за Давидом, письменники намагались наслідувати Давида, як в змісті своїх псалмів, так і в зовнішній формі викладу. Таким чином, Давид домінує і немов задає тон усій Псалтирі.
Псалтир є досконалим взірцем пісенно-поетичного жанру в старозавітньому священному писанні. Пісні на славу Бога, Хранителя Ізраїля складались в єврейському народі і до Давида. Такими є вже згадувані пісня Маріам – після переходу через Червоне море і пророча пісня Деввори після перемоги Варака над Сисерою. Пісні при їх виконанні супроводжувались грою на музичних інструментах. Давид з юних років був вивчений музиці і був взятий до двору Саула. З юних років за Божественним натхненням і до останніх днів життя (2 Цар. 23:1,2; Пс. 151) він висловлював свої релігійні почуття в священних гімнах і псалмах. В псалмах Давид викладає як радісні, так і скорботні почутя, починаючи з перемоги над Голіафом, і закінчуючи перемогою “над всіма своїми ворогами” (2 Цар. 22:1). В своїх богонатхненних псалмах він висловлює всі надії і сподівання свого глибоковіруючого серця, а також надії, духовну радість, скорботи, страждання всього підзаконного старозавітнього людства, котре зі сторінок Псалтирі немов здалека вітає грядущого Викупителя.
Взагалі, Давид, зображаючи в Псалмах свій душевний стан, разом з тим зображав і стан усіх найкращих синів Ізраїля. Старозавітні історичні книги викладали з зовнішньої сторони життя всього єврейського народу. Псалми ж окреслювали внутрішній образ кожного члена єврейського суспільства.
Своїми натхненними гімнами Давид притягував до себе чимало своїх сучасників і побуджував їх до виразу своїх глибоких почуттів в священних гімнах-псалмах. Крім того, священну музику і псаломні піснеспіви Давид впровадив до богослужіння, влаштував при скинії організовані багаточисельні хори співаків і музикантів (1Хр.25гл.).Декотрі з цих співаків самі складали священні гімни. Так при Давиді були псалмопівцями Асаф, Еман, сини Кореєві, Ідифум і ін.
За свідченням надписів псалмів самим древнім псалмопівцем потрібно рахувати Мойсея. Йому належить один 89-й псалом, написаний ним напри- кінці 40-літньої подорожі пустелею. Таким чином, в Псалтирі ми знаходимо писання, котре обіймає внутрішнє духовне життя Ізраїля в усі часи існування у нього пророчого натхнення – від Мойсея до Ездри і Неемії. У цьому полягає особливість і перевага Псалтирі над іншими старозавітніми книгами.
Інші псалмопівці, сучасники і несучасники Давида, натхненні його священною вірою, подібно до нього висловлювали і свої релігійні почуття, сумніви і надії, радості і скорботи, месіанські надії усього підзаконного людства. Тому справедливо Псалтир завжди називають писанням немов би одного Давида, а за талмудичним переданням вона написана Давидом, “рукою десяти мужів”.