Характеристика економічних і екологічних цілей суспільства.
Означені загальні стратегічні цілі можна диференціювати за певними частковими напрямами. Так, серед економічних цілей суспільства можна назвати такі:
економічне зростання (виробництво все більшої кількості товарів і послуг найвищої якості);
економічна ефективність (економічне зростання за рахунок підвищення продуктивності, тобто максимальна віддача за мінімальних витрат виробничих ресурсів);
забезпечення стабільності цін (уникання суттєвого підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції і дефляції, адже суттєві коливання цін негативно впливають на темпи соціально-економічного зростання);
економічна свобода (високий рівень свободи менеджерів підприємств, робітників та споживачів в економічній діяльності, що сприяє досягненню високих темпів економічного зростання);
оптимізація торговельного балансу держави (необхідність систематичної підтримки оптимального балансу держави в міжнародній торгівлі та міжнародних фінансових операціях).
Оптимальний торговельний баланс означає передусім, що він має позитивне сальдо, тобто обсяги експорту перевищують обсяги імпорту. У той же час оптимальний торговельний баланс передбачає оптимальну структуру експорту та імпорту.
Екологічні цілі суспільства — це припинення забруднення життєвого простору, його складових — повітряного басейну, водних ресурсів, землі та її ґрунтів, збереження й примноження всіх видів флори та фауни на території країни, передусім шляхом збільшення площ заповідних зон.
Характеристика соціальних і демографічних цілей суспільства.
Соціальні цілі можна класифікувати так:
недопущення бідності;
постійне підвищення рівня життя населення;
забезпечення повної зайнятості (забезпечення роботою всіх, хто бажає і має змогу працювати);
соціальна забезпеченість (забезпечення існування хронічно хворих, непрацездатних, пристарілих та інших утриманців).
Демографічні цілі суспільства випливають із того незаперечного факту, що головним багатством країни є люди, її населення.
У різних країнах демографічні цілі неоднакові. Так, наприклад, Китай, Індія стимулюють зниження народжуваності. А для України стратегічними демографічними цілями є забезпечення зростання чисельності населення за рахунок природного при- росту.
Демографічними цілями суспільства є:
забезпечення духовного й фізичного здоров’я нації і насамперед дітей, молоді, жінок;
збільшення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;
оптимізація вікового складу населення, оскільки висока питома вага молоді, працездатного населення позитивно впливає на соціально-економічне зростання й динаміку продуктивності;
постійна підтримка національного складу й структури населення на оптимальному рівні, зважаючи на те, що в країні мешкають етнічна нація, корінні нації та іммігранти.
Сутність продуктивності.
Продуктивність передбачає ефективне використання всіх без винятку ресурсів: праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації, часу — в процесі виробництва та реалізації товарів і послуг.
Більш високий рівень продуктивності означає досягнення більшого результату за тих самих ресурсів або більш високого рівня виходу продукції щодо обсягу та якості за тих самих витрат.
Теоретично продуктивність виражається, як правило, таким відношенням:
.
Продуктивність може бути також визначена як взаємозв’язок між кінцевими результатами і часом, витраченим на їх досягнення. Загальне визначення сутності продуктивності не залежить від типу виробничої, економічної чи політичної системи, тобто це визначення є єдиним в економічній науці. Відмінності в основному можуть виявлятися у формулюванні кінцевих цілей і результатів діяльності виробничої системи.
Інколи продуктивність розглядають як більш інтенсивне використання таких ресурсів, як праця й капітал. Цей погляд для економічної практики прийнятний лише тоді, коли інтенсивність використання економічних ресурсів не перевищує її оптимального рівня. Адже, якщо, наприклад, інтенсивність використання обладнання перевищує оптимальний (нормальний) рівень, то таке обладнання передчасно зношується, негативно впливаючи тим самим на рівень продуктивності. Існує також оптимальна (нормальна) інтенсивність праці персоналу. Оптимальна (нормальна) інтенсивність праці — це та найбільша кількість сукупної енергії (розумової та фізичної), що витрачається людиною в процесі виробництва товарів чи послуг, яка не завдає прямої чи побічної шкоди людському організмові.