20. Склад об’єктів промислової власності.

Об’єкти інтелектуальної власності класифікуються так:

1) об’єкти промислової власності;

2) об’єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами;

3) нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

Кожна із груп означених вище об’єктів інтелектуальної власності має свої складові.

Перша група — об’єкти промислової власності — включає в себе:

• винаходи;

• корисні моделі;

• промислові зразки;

• знаки для товарів і послуг;

• зазначення походження товару;

• фірмове найменування;

• способи захисту від недобросовісної конкуренції.

Винахід — це позитивний результат інтелектуальної праці людей у будь-якій техніко-технологічній галузі.

Основними видами продуктів винаходів можуть бути:

• машини, механізми, прилади;

• індивідуальні хімічні сполуки, композиції (розчини, сплави тощо), продукти ядерного перетворення, які мають певні кількісні та якісні параметри;

• штам мікроорганізму (чиста культура мікроорганізму, що виділена із якогось середовища), мікроскопічні гриби, віруси, фаги (пожирачі бактерій та вірусів), соматичні клітини (чутливі, рух­ливі) рослин і тварин.

Новим винахід визнається тоді, коли він перевершує параметри існуючих видів інтелектуальних продуктів.

Корисна модель — інтелектуальний продукт розумової праці людини, який матеріалізується у вигляді машин, механізмів, приладів або їх окремих частин.

Промисловий зразок — це якісно новий результат інтелектуаль­ної діяльності людей в галузі художньо-конструкторського оформлення зовнішнього вигляду промислового виробу. Промислові зразки призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб споживачів.

Товарні знаки та знаки обслуговування (українським законодавством визначаються як знаки для товарів і послуг) — це оригінальні позначки, зображені на товарах і послугах, що призначені для вирізнення одновидової продукції одних виробників від інших.

Зазначення походження товару як об’єкт промислової власності поділяється на два види: просте і кваліфіковане.

Просте зазначення походження товару — це будь-яке його позначення у вигляді слів чи якогось іншого зображення, що прямо чи опосередковано вказує на певний географічний регіон його походження — країну, її якусь місцевість чи населений пункт.

Кваліфіковане зазначення походження товару вказує на його особливі властивості, які прямо чи побічно пов’язані з географічним місцем його виготовлення.

Фірмове найменування — це оригінальне та незмінне в часі, непов’язане з виробництвом товарів чи послуг позначення фірми.

Недобросовісна конкуренція — це така поведінка конкурента, яка не сумісна з правилами чесного ведення бізнесових справ, встановленими законодавчими та нормативними документами.

21. Склад об’єктів, що охороняються авторськими і суміжними правами.

Об’єкти, що охороняються авторським правом та суміжними правами. Усі оприлюднені та неоприлюднені в галузі науки, літератури і мистецтва незалежно від їхнього призначення, жанру, достоїнства, обсягу, мети (освіта, інформація, пропаганда тощо), котрі існують у письмовій (рукопис, машинопис, нестійкий запис тощо), усній (оприлюднені виступи, лекції, промови, проповіді тощо), образотворчій (ілюстрації, картини, схеми, кіно, відео, фотокадри тощо), об’ємно-просторовій (скульптури, моделі, архітектурні форми тощо) формах відносять до об’єктів інтелектуальної власності, що охороняються авторським правом.

Авторське право поширюється також на комп’ютерні програми, бази даних, топології інтегральних схем.

Комп’ютерна програма являє собою певну сукупність систематизованих даних чи команд, які, будучи введені в електро-обчислювальні машини, забезпечують їхнє функціонування.

База даних — це різноманітні матеріали, твори, взагалі сукупність будь-якої іншої інформації, які у систематизованому вигляді читає машина.

Топологія інтегральної мікросхеми — розташування на матеріальному носії зв’язаних між собою у певному порядку елементів інтегральної мікросхеми.

Суміжні права — це права, основою яких є авторське право, і вони виступають стосовно нього як похідні права.

Суміжні права утворюють групу нематеріальних об’єктів і поділяються на три види:

• права виконавців;

• права виробників фонограм;

• права організацій мовлення.