48. Потреби.

Зміст усезагального соціально-економічного закону збагачення життєвого простору зводиться до економії та примноження всіх його складових: живої та уречевленої праці, природних ресурсів (запасів корисних копалин, людських, земельних, водних, лісових, повітряних тощо), які використовуються або можуть бути використані в майбутньому.

Проблема економії та примноження багатств, що виявляється в зростанні продуктивності, ґрунтується на визнанні двох фактів.

Перший факт: матеріальні потреби суспільства, тобто матеріальні потреби його індивідів та інститутів, безмежні або невтолимі.

Другий факт: економічні ресурси, тобто засоби для виробництва товарів і послуг, обмежені або рідкісні.

Під поняттям матеріальні потреби слід розуміти насамперед бажання споживачів придбавати й використовувати товари й послуги, які приносять їм корисність і задоволення. Їх перелік включає широкий спектр продуктів: житлові будинки, автомобілі, зубна паста, компакт-диски тощо. Коротше кажучи, незчисленна кількість про­дуктів, які поділяються на предмети першої необхідності (житло, одяг тощо) та предмети розкоші (парфуми, яхти, норкові шуби), спроможні задовольняти людські потреби.

Послуги так само, як і матеріальні продукти, задовольняють наші потреби: ремонт автомобіля, прийом лікаря, консультація юриста тощо.

Матеріальні потреби включають також потреби приватних підприємств та урядових відомств. Приватні підприємства прагнуть мати у своєму розпорядженні фабричні будинки, машини, вантажні автомобілі, склади, комунікаційні системи та ін., що дозволяє їм реалізувати виробничі цілі.

Уряд, відображаючи колективні потреби громадян країни або переслідуючи власні цілі, прагне будувати автостради, школи, лікарні, накопичувати військову техніку та зброю.

У своїй сукупності матеріальні потреби практично невтолимі або безмежні, а це означає, що матеріальні потреби в товарах і послугах повністю задовольнити неможливо.

Стрімка поява нових виробів розпалює наші апетити, а агресивна реклама намагається переконати нас у тому, що ми маємо потреби в придбанні тих предметів, купувати які без цієї реклами нам би й у голову не прийшло. Наприклад, ще не так давно у нас не було бажання купувати персональні комп’ютери, відеомагнітофони, електронні годинники, мікрохвильові печі тощо.

Отже, можна сказати, що в кожний даний момент індивіди та інститути, що складають суспільство, мають багато незадоволених матеріальних потреб. Деякі із цих потреб: продукти харчування, одяг, житло — зумовлені біологічними потребами людини. Однак інші виникають під впливом реклами або зумовлю­ються тими звичаями, національними особливостями, що склалися в суспільстві: специфічні види харчування, одягу, житла, які ми намагаємося придбати, часто зумовлюються середовищем нашого буття. З плином часу потреби змінюються та примножуються в результаті появи на ринку нових виробів і під впливом широкої реклами — енергійного стимулювання збуту.

Необхідно також зазначити, що фірми й компанії, зацікавлені в отриманні максимального прибутку, за допомогою реклами фор­мують у людей психологію антипотреб, які хоча й приносять задоволення, разом з тим завдають шкоди людському організмові, оскільки вони задовольняються антиблагами (паління, вживання алкоголю, швидке харчування тощо).