4. Завдання менеджменту продуктивності.

Головне завдання курсу — надати студентам максимум знань з проблем управління продуктивністю для їх широкого практичного застосування в усіх ланках макро- і мікроекономіки. Виконання цього завдання досягається передусім розробленою методикою підготовки спеціалістів з даного курсу, яка включає в себе лекційний курс, проведення практичних та семінарських занять і закріплення теоретичного матеріалу на базах практики — підприємствах і державних установах.

Як вже наголошувалось, сьогодні в усьому світі визнано, що практично всі соціально-економічні, екологічні проблеми будь-якої країни можуть бути вирішені тільки на основі зростання продуктивності.

Тому ще одним важливим завданням курсу «Менеджмент продуктивності» є обґрунтоване доведення в процесі викладення теоретичного матеріалу життєвої необхідності включення показників продуктивності в систему управління економікою, аби домогтися високих темпів соціально-економічного зростання. Біль­ше того, тільки на основі аналізу системи показників продуктивності можна всебічно й достовірно оцінити результативність функ­ціонування економічної системи в цілому і в окремих її ланках.

Іншими словами, менеджмент продуктивності повинен переконливо довести свою основоположну роль у вирішенні соціально-економічних проблем країни.

Менеджмент продуктивності — це одна із галузей науки. І тому перед менеджментом продуктивності як наукою стоїть зав­дання — вивчати та аналізувати конкретні соціально-економічні явища і на цих засадах розробляти практичні рекомендації щодо підвищення продуктивності в усіх ланках економіки.

До завдання курсу «Менеджмент продуктивності» входить також організація практичної діяльності менеджерів підприємств з оптимального використання всіх без винятку ресурсів, що є чинником зростання продуктивності.

Відповідно до завдань курсу формується і його зміст.

5. Класифікація цілей суспільства.

Суспільство тільки тоді домагається поступального та всебічного розвитку, коли воно ставить перед собою неоманливі, реальні цілі та досягає їх. Світовий досвід показує, що будь-яке суспільство досягає поставлених цілей за рахунок багатьох чинників, серед яких головним є продуктивність.

Узагальнюючою стратегічною метою будь-якого суспільства є постійне підвищення індексу людського розвитку (ІЛР), складовими якого є: рівень життя, тривалість життя, рівень освіченості, рівень екологічності довкілля.

За змістом виокремлюють такі стратегічні цілі суспільства:

1) економічні;

2) соціальні;

3) демографічні;

4) екологічні.

Означені загальні стратегічні цілі можна диференціювати за певними частковими напрямами. Так, серед економічних цілей суспільства можна назвати такі:

• економічне зростання (виробництво все більшої кількості товарів і послуг найвищої якості);

• економічна ефективність (економічне зростання за рахунок підвищення продуктивності, тобто максимальна віддача за мінімальних витрат виробничих ресурсів);

• забезпечення стабільності цін (уникання суттєвого підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції і дефляції, адже суттєві коливання цін негативно впливають на темпи соціально-економічного зростання);

• економічна свобода (високий рівень свободи менеджерів підприємств, робітників та споживачів в економічній діяльності, що сприяє досягненню високих темпів економічного зростання);

• оптимізація торговельного балансу держави (необхідність систематичної підтримки оптимального балансу держави в міжнародній торгівлі та міжнародних фінансових операціях).

Оптимальний торговельний баланс означає передусім, що він має позитивне сальдо, тобто обсяги експорту перевищують обсяги імпорту. У той же час оптимальний торговельний баланс передбачає оптимальну структуру експорту та імпорту.

Соціальні цілі можна класифікувати так:

• недопущення бідності;

• постійне підвищення рівня життя населення;

• забезпечення повної зайнятості (забезпечення роботою всіх, хто бажає і має змогу працювати);

• соціальна забезпеченість (забезпечення існування хронічно хворих, непрацездатних, пристарілих та інших утриманців).

Демографічні цілі суспільства випливають із того незаперечного факту, що головним багатством країни є люди, її населення.

У різних країнах демографічні цілі неоднакові. Так, наприклад, Китай, Індія стимулюють зниження народжуваності. А для України стратегічними демографічними цілями є забезпечення зростання чисельності населення за рахунок природного при- росту.

Демографічними цілями суспільства є:

• забезпечення духовного й фізичного здоров’я нації і насамперед дітей, молоді, жінок;

• збільшення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;

• оптимізація вікового складу населення, оскільки висока питома вага молоді, працездатного населення позитивно впливає на соціально-економічне зростання й динаміку продуктивності;

• постійна підтримка національного складу й структури населення на оптимальному рівні, зважаючи на те, що в країні мешкають етнічна нація, корінні нації та іммігранти.

Екологічні цілі суспільства — це припинення забруднення життєвого простору, його складових — повітряного басейну, вод­них ресурсів, землі та її ґрунтів, збереження й примноження всіх видів флори та фауни на території країни, передусім шляхом збіль­шення площ заповідних зон.