- •Предмет менеджменту продуктивності.
- •Метод менеджменту продуктивності.
- •Зв’язок менеджменту продуктивності з іншими дисциплінами.
- •Завдання менеджменту продуктивності.
- •Класифікація цілей суспільства.
- •Характеристика економічних і екологічних цілей суспільства.
- •Характеристика соціальних і демографічних цілей суспільства.
- •Сутність продуктивності.
- •Екстенсивні і інтенсивні чинники продуктивності.
- •Сутнісна класифікація продуктивності.
- •Роль продуктивності у досягненні різноманітних цілей суспільства.
- •Модель “пастки” спадної продуктивності.
- •Класифікація інтеграційних чинників продуктивності.
- •Класифікація “м’яких” чинників продуктивності.
- •Сутність інформаційних і виробничих технологій.
- •Класифікація інвестицій.
- •Основні фонди і виробничі потужності.
- •Класифікація персоналу.
- •Склад об’єктів промислової власності.
- •Склад об’єктів, що охороняються авторськими і суміжними правами.
- •Об’єкти інтелектуальної власності.
- •Охарактеризувати нематеріальні активи.
- •Розкрити функції системи управління.
- •Охарактеризувати методи управління.
- •Характеристика типів виробництва.
- •Класифікація інновацій.
- •Суть організаційного менеджменту.
- •Економічна безпека підприємства і її стратегічна мета.
- •Характеристика видів реструктуризації підприємства.
- •Сутність макрорівневневих чинників продуктивності.
- •Чинники продуктивності, пов’язані із життєвим простором країни.
- •Основні структурні зміни в зайнятості.
- •Основні структурні змінні ввп.
- •Інституціональні механізми і їх призначення.
- •Інфраструктура економіки і її види.
- •Сутність фіскальної політики.
- •Основні засади соціальної політики.
- •Національна безпека держави.
- •Класифікація витрат.
- •Загальні витрати і витрати на одиницю продукції.
- •Елементні і комплексні витрати.
- •Пропорційні і непропорційні витрати.
- •Кошторис виробництва.
- •Собівартість продукції.
- •Система управління витратами і норми витрат.
- •Місце витрат і центри відповідальності в системі управління продуктивністю.
- •Потреби.
- •Економічні ресурси, їх категорії.
- •Альтернативні витрати.
- •Крива виробничих можливостей зростання продуктивності.
- •Зовнішні витрати фірми.
- •Внутрішні витрати фірми.
- •Бухгалтерський і економічний прибуток фірми.
- •Суть короткострокового періоду.
- •Суть довгострокового періоду.
- •Закон спадної продуктивності.
- •Крива спадної віддачі.
- •Гранична і середня продуктивність.
- •Постійні витрати.
- •Перемінні витрати.
- •Загальна сума витрат.
- •Середні витрати.
- •Середні постійні витрати.
- •Середні перемінні витрати.
- •Середні загальні витрати.
- •Граничні витрати.
- •Залежність граничних витрат від середніх загальних і середніх перемінних витрат.
- •Граничні витрати і гранична продуктивність.
- •Віддача витрат у довгостроковому періоді.
- •Позитивний вплив масштабів виробництва на рівень продуктивності.
- •Негативний вплив масштабів виробництва на рівень продуктивності.
- •Постійна віддача від зростання масштабів виробництва.
- •Мінімальний розмір виробництва і продуктивність
- •Соціально-економічне значення вимірювання продуктивності.
- •Організаційні проблеми вимірювання продуктивності.
- •Вимірювання продуктивності на підприємствах.
- •Вимірювання продуктивності у виробничих підрозділах фірм.
- •Індекси змінного, постійного і структурного складу продуктивності.
Характеристика типів виробництва.
Виробництво поділяють на три типи: одиничне, серійне, масове.
Одиничне виробництво передбачає виготовлення різноманітних виробів в одному або у двох-трьох екземплярах, які в сукупності представляють широку номенклатуру продукції.
Серійне виробництво характеризується виготовлення серії (партії) однакових виробів через певні відрізки часу.
Кількість виробів, які одночасно запускаються в роботу для їх складання, називається розміром серії, а кількість деталей, які одночасно спрямовуються на обробку, називається розміром партії. У процесі серійного виробництва на кожному робочому місці виконується по черзі кілька технологічних операцій, що є ознакою певного рівня спеціалізації праці.
Залежно від розміру серії розрізняють великосерійне, середньосерійне та дрібносерійне виробництво. В умовах серійного виробництва за рахунок спеціалізації праці досягається більш високий рівень продуктивності порівняно з одиничним виробництвом.
Масове виробництво. В умовах даного типу виробництва виготовляється, як правило, один вид виробів упродовж значного відрізку часу. Масове виробництво серед усіх його типів характеризується найвищими темпами зростання продуктивності, оскільки йому притаманний максимальний рівень спеціалізації.
Класифікація інновацій.
Інновації. Інновація — це нововведення у виробничо-комерційну практику, яке зумовлює якісні зміни в техніко-технологічній базі підприємства, в системі управління, організації праці і виробництва. У результаті інтелектуальної діяльності людей народжуються новини. А запроваджені у виробничо-комерційну практику новини виступають як нововведення.
Усі інновації можуть класифікувати за такими видами.
Технічні інновації — це поява нових інвестиційних та споживчих виробів, нових технологій, нових матеріалів тощо.
Організаційні інновації включають у себе новітні форми й методи організації всіх видів людської діяльності в будь-якій ланці суспільного життя: соціальній, економічній, політичній, науковій та ін.
Економічні інновації — це практичне застосування нових економічних методів управління будь-якою ланкою суспільного життя. Економічні інновації з’являються в системі планування, фінансування, ціноутворення, оподаткування, організації заробітної плати тощо.
Соціальні інновації — це поява нових чинників, практичне застосування яких сприятливо впливає на психологічний та фізіологічний стан людини, активізує її діяльність, у результаті чого підвищується її особиста продуктивність.
Соціальні інноваційні чинники — це передусім забезпечення необхідного рівня безпеки праці, оптимізація санітарно-гігієнічних умов, високий рівень охорони здоров’я тощо.
Екологічні інновації — це все нове, впровадження якого у виробничу практику сприятливо впливає на навколишнє середовище, сприяє збереженню природи, її флори та фауни. Прикладом екологічних інновацій може бути розроблення та впровадження в практику японськими та європейськими фірмами двигуна внутрішнього згорання на водневому паливі.
Юридичні інновації — це нові та змінені закони й розроблені на їхній основі якісно нові нормативно-правові документи, запровадження яких у практику приносить окремим громадянам, підприємствам чи суспільству загалом певний техніко-економічний чи соціально-екологічний зиск.