- •Предмет менеджменту продуктивності.
- •Метод менеджменту продуктивності.
- •Зв’язок менеджменту продуктивності з іншими дисциплінами.
- •Завдання менеджменту продуктивності.
- •Класифікація цілей суспільства.
- •Характеристика економічних і екологічних цілей суспільства.
- •Характеристика соціальних і демографічних цілей суспільства.
- •Сутність продуктивності.
- •Екстенсивні і інтенсивні чинники продуктивності.
- •Сутнісна класифікація продуктивності.
- •Роль продуктивності у досягненні різноманітних цілей суспільства.
- •Модель “пастки” спадної продуктивності.
- •Класифікація інтеграційних чинників продуктивності.
- •Класифікація “м’яких” чинників продуктивності.
- •Сутність інформаційних і виробничих технологій.
- •Класифікація інвестицій.
- •Основні фонди і виробничі потужності.
- •Класифікація персоналу.
- •Склад об’єктів промислової власності.
- •Склад об’єктів, що охороняються авторськими і суміжними правами.
- •Об’єкти інтелектуальної власності.
- •Охарактеризувати нематеріальні активи.
- •Розкрити функції системи управління.
- •Охарактеризувати методи управління.
- •Характеристика типів виробництва.
- •Класифікація інновацій.
- •Суть організаційного менеджменту.
- •Економічна безпека підприємства і її стратегічна мета.
- •Характеристика видів реструктуризації підприємства.
- •Сутність макрорівневневих чинників продуктивності.
- •Чинники продуктивності, пов’язані із життєвим простором країни.
- •Основні структурні зміни в зайнятості.
- •Основні структурні змінні ввп.
- •Інституціональні механізми і їх призначення.
- •Інфраструктура економіки і її види.
- •Сутність фіскальної політики.
- •Основні засади соціальної політики.
- •Національна безпека держави.
- •Класифікація витрат.
- •Загальні витрати і витрати на одиницю продукції.
- •Елементні і комплексні витрати.
- •Пропорційні і непропорційні витрати.
- •Кошторис виробництва.
- •Собівартість продукції.
- •Система управління витратами і норми витрат.
- •Місце витрат і центри відповідальності в системі управління продуктивністю.
- •Потреби.
- •Економічні ресурси, їх категорії.
- •Альтернативні витрати.
- •Крива виробничих можливостей зростання продуктивності.
- •Зовнішні витрати фірми.
- •Внутрішні витрати фірми.
- •Бухгалтерський і економічний прибуток фірми.
- •Суть короткострокового періоду.
- •Суть довгострокового періоду.
- •Закон спадної продуктивності.
- •Крива спадної віддачі.
- •Гранична і середня продуктивність.
- •Постійні витрати.
- •Перемінні витрати.
- •Загальна сума витрат.
- •Середні витрати.
- •Середні постійні витрати.
- •Середні перемінні витрати.
- •Середні загальні витрати.
- •Граничні витрати.
- •Залежність граничних витрат від середніх загальних і середніх перемінних витрат.
- •Граничні витрати і гранична продуктивність.
- •Віддача витрат у довгостроковому періоді.
- •Позитивний вплив масштабів виробництва на рівень продуктивності.
- •Негативний вплив масштабів виробництва на рівень продуктивності.
- •Постійна віддача від зростання масштабів виробництва.
- •Мінімальний розмір виробництва і продуктивність
- •Соціально-економічне значення вимірювання продуктивності.
- •Організаційні проблеми вимірювання продуктивності.
- •Вимірювання продуктивності на підприємствах.
- •Вимірювання продуктивності у виробничих підрозділах фірм.
- •Індекси змінного, постійного і структурного складу продуктивності.
Об’єкти інтелектуальної власності.
Інтелектуальна власність виступає у формі юридичної категорії, за допомогою якої:
визначаються кінцеві результати інтелектуальної діяльності людей у галузі науки, техніки, мистецтва тощо;
юридично оформляється авторство означених результатів за відповідними суб’єктами інтелектуальної діяльності;
встановлюються і закріплюються на юридичній основі майнові та немайнові права творців інтелектуальних продуктів.
Об’єкти інтелектуальної власності класифікуються так:
1) об’єкти промислової власності;
2) об’єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами;
3) нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.
Кожна із груп означених вище об’єктів інтелектуальної власності має свої складові.
Перша група — об’єкти промислової власності — включає в себе:
винаходи;
корисні моделі;
промислові зразки;
знаки для товарів і послуг;
зазначення походження товару;
фірмове найменування;
способи захисту від недобросовісної конкуренції.
Друга група — об’єкти, що охороняються авторськими правами і суміжними правами, — включає:
твори в галузі науки, літератури та мистецтва;
комп’ютерні програми;
бази даних;
топології інтегральних мікросхем;
права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.
Третя група — нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності — включає:
раціоналізаторські пропозиції;
ноу-хау;
комерційні таємниці.
Охарактеризувати нематеріальні активи.
Нематеріальні активи — це нормативні документи, які захищають права фізичних та юридичних осіб щодо володіння ними різноманітних об’єктів інтелектуальної власності. Юридичний захист об’єктів інтелектуальної власності полягає в тому, що не дозволяється їх використання сторонніми фізичними та юридичними особами без згоди їх власника.
Кожному об’єкту інтелектуальної власності притаманна своя форма юридичного захисту. Так, права власника на винаходи, корисні моделі, промислові зразки захищаються патентами.
Патент — це державний документ, що засвідчує права його власника на певний об’єкт інтелектуальної власності.
Товарні знаки, зазначення походження товарів та фірмові найменування юридично захищаються шляхом їхньої державної реєстрації з видачею свідоцтва.
Авторські права на твори в галузі науки, літератури, мистецтва, на комп’ютерні програми та бази даних оприлюднюються та охороняються знаком, що розміщується на кожному примірнику опублікованого твору у вигляді латинської літери С у ко- лі ().
П
Т
рава на топологію інтегральної мікросхеми оприлюднюються таким знаком, як літера Т у колі ( ), датою початку права на використання топології та ідентифікаційної інформації.Суміжні права виробників фонограм та їх виконавців можуть бути оприлюднені на всіх примірниках фонограм чи їх упаковках шляхом розміщення літери R у колі (), прізвища особи, якій надані суміжні права, і року першої публікації фонограми.
Держава не надає правового захисту власникам раціоналізаторських пропозицій і ноу-хау. Тому захист їхніх прав здійснюється організацією.
Нематеріальні активи мають відповідну вартість, яка виступає у двох формах — інвентарній та ринковій. Інвентарна ціна використовується для інвентаризації, бухгалтерського обліку майна, а ринкова — для визначення платежів при користуванні майном. Нематеріальні активи використовуються, як правило, тривалий час і тому підлягають амортизації.