Тема 15. Облік довгострокових зобов 'язань та забезпечень

376

При передачі майна у фінансову оренду його вартість од­ночасно із зобов'язаннями відображаються за балансом орен­даря у сумі мінімальних орендних платежів.

Мінімальні орендні платежі — платежі, що здійснюються або можуть здійснюватись орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням непередбаченої орендної плати, вартості по­слуг та податків, що підлягають поверненню орендодавачу), збільшені на:

- з боку орендаря - на суму його гарантованої ліквідацій­ної вартості;

- з боку орендодавача - на суму його гарантованої ліквіда­ційної вартості.

Гарантована ліквідаційна вартість - це сума, за яку орен­дар повинен придбати актив (об'єкт оренди) на вимогу орен­додавача, або виручки від реалізації активу, гарантована орен­додавачу орендарем чи третьою стороною (гарантом).

Негарантована ліквідаційна вартість - це частина ліквіда­ційної вартості зданого в оренду активу, отримання якої орен-додавачем не забезпечується або гарантується лише пов'яза­ною з ним стороною.

При передачі майна у операційну оренду воно облічуєть­ся за балансом орендодавача, а у орендаря - на позабалансо­вому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи".

За способом використання об'єкта оренди виділяють:

- індивідуальну оренду;

- універсальну оренду.

У випадку індивідуальної оренди майно використовується за тим цільовим призначенням, задля якого воно було придба­не орендодавачем. Це забезпечує зростання терміну його ви­користання, а, отже, і майбутніх економічних вигод, однак зву­жує коло орендарів.

За умовами універсальної оренди майно може бути викори­стане за різними цілями, визначеними орендодавачем. У цьо­му випадку зростає коло орендарів, однак може зменшуватись термін оренди.

За обсягом обслуговування майна, переданого в оренду, виділяють такі її види:

- нетто-оренда;

- повна оренда;

- часткова оренда.

136

За умови укладання угоди з нетто-оренди всі витрати з обслуговування майна бере на себе орендар. Орендні платежі, які отримує орендодавач, містять тільки плату за майно та відсотки.

При повній оренді орендодавач бере на себе всі витрати з обслуговування майна. Часто він є виробником об'єктів орен­ди. Орендна плата в цьому випадку містить плату за майно, відсотки та вартість його обслуговування.

При частковій оренді на орендодавача покладаються лише окремі функції з обслуговування майна.

За складом учасників оренду поділяють на:

- пряму фінансову оренду;

- оренду типу продажу.

При прямій фінансовій оренді орендодавач за дорученням потенційного орендаря купує устаткування чи інше майно у постачальника, а потім передає його орендареві.

Оренда типу продажу визнається, якщо виробник (влас­ник) активу реалізує його орендареві з відтермінуванням пла­тежу на визначений період та на умовах сплати відсотків.

Фінансова оренда визнається орендарями за балансом як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справед­ливій вартості майна на початку оренди або за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Для обчислення те­перішньої вартості мінімальних орендних платежів викорис­товують орендну ставку відсотка.

Орендна ставка відсотка — це ставка відсотка, за якою те­перішня вартість суми мінімальних орендних платежів та не-гарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вар­тості фінансової оренди на початок строку оренди. Якщо фак­тор дисконту визначити неможливо, слід застосовувати ставку відсотка за іншими податками орендаря.

Облік активів, отриманих у фінансову оренду, ведеться на субрахунках рахунка 10 "Основні засоби" або "Інші необоротні матеріальні активи" залежно від виду майна. Одночасно облік зобов'язань із фінансової оренди ведеться на рахунку 53 "Дов­гострокові зобов'язання з оренди":

Рахунок 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди" має такі субрахунки:

531 "Зобов'язання з фінансової оренди";

Нашкерська Г.В. Фінансовий облік