Тема 11. Облік зобов 'язань за розрахунками з постачальниками

ЧАСТИНА II

Фінансовий облік 2

Тема її. Облік зобов'язань за розрахунками з постачальниками та інших поточних зобов'язань

11.1. Зміст, визнання та оцінка зобов'язань

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобов'язання підприємств та її розкриття у при­мітках до фінансової звітності визначені у П(С)БО 11 "Зобов'я­зання".

П(С)БО 2 "Баланс" визначено, що зобов'язання — це за­боргованість підприємств, яка виникала внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Обов'язок оплатити зобов'язання виникає за умови отри­мання активу або попередньої оплати за актив, при його нара­хуванні, за чинним законодавством та за статутом підприєм­ства.

Зобов'язання відображається у балансі, якщо підприєм­ство має теперішню заборгованість внаслідок минулих подій за таких умов:

— його оцінка може бути достовірно визначена;

— існує ймовірність зменшення економічних вигод у май­бутньому внаслідок його погашення (оплати).

У будь-якому разі визнання зобов'язання обумовлює відтік грошових коштів чи інших активів підприємства у май­бутньому. Іноді в результаті погашення одного зобов'язання може виникнути інше зобов'язання. Наприклад, погашення за­

107

Нашкерська Г. В. Фінансовий облік

Тема 11. Облік зобов'язань за розрахунками з постачальниками

107

За теперішньою вартістю обліковуються довгострокові зобов'язання, за якими нараховуються відсотки.

За обліковими оцінками (за вирахуванням очікуваного відшкодування) відображаються забезпечення, які створюють­ся для відшкодування майбутніх витрат на дату балансу.

Якщо підприємство отримало довгостроковий кредит чи уклало угоду фінансової оренди, частина його довгострокових зобов'язань або й уся сума зобов'язання, яку треба сплатити протягом дванадцяти місяців з дати балансу, повинна бути пе­рекваліфікована у поточне зобов'язання.

Для обліку поточної частини довгострокових зобов'язань використовують рахунок 61 "Поточна заборгованість за дов­гостроковими зобов'язаннями". Цей рахунок має такі субра­хунки:

611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобо­в'язаннями в національній валюті";

612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобо­в'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунка 61 "Поточна заборгованість за дов­гостроковими зобов'язаннями" відображається та частина дов­гострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення довгострокової заборгованості, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами за­боргованості.

Для відображення перегрупування частини довгостроко­вого зобов'язання у поточне необхідно скласти таку кореспон­денцію рахунків:

Дебет 50 "Довгострокові позики";

Дебет 51 "Довгострокові векселі видані";

Дебет 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";

Дебет 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди";

Дебет 55 "Інші довгострокові зобов'язання;

Кредит 611 "Поточна заборгованість за довгострокови­ми зобов'язаннями в національній валюті";

Кредит 612 "Поточна заборгованість за довгострокови­ми зобов'язаннями в іноземній валюті";

Облік поточної частини довгострокової заборгованості ведеться окремо в національній та іноземній валютах.

296

боргованості перед постачальником за товари, роботи і послуги векселем. Тоді виникає зобов'язання за виданим векселем.

Окремі зобов'язання можуть бути конвертовані в капітал. Наприклад, якщо підприємство емітувало облігації, розмісти­ло їх і тримач облігацій прийняв рішення конвертувати їх в акції (при умові, що можливість такої конвертації була визначена при їх емісії). В такому випадку відтік економічних вигод здійснюється лише в момент виплати дивідендів новим акціо­нерам (якщо дивіденди виплачуються).

Конвертування зобов'язань у капітал здійснюється також за умови, якщо відпадає необхідність їх сплачувати. Наприк­лад, кредитори підприємства збанкрутували або минув термін позовної давності кредиторської заборгованості. Тоді сума такої кредиторської заборгованості визнається у складі доходів, які збільшують розмір власного капіталу.

За П(С)БО 11 "Зобов'язання" їх поділяють на такі групи:

— довгострокові (визначений термін погашення яких більше дванадцяти місяців);

— поточні (визначений термін погашення яких не пере­вищує дванадцять місяців);

— забезпечення (з невизначеною точно датою погашення);

— непередбачені зобов'язання (зобов'язання, імовірність та час визнання якого за балансом точно не визначені);

— доходи майбутніх періодів.

На балансі зобов'язання оцінюються:

1) за сумою погашення;

2) за теперішньою вартістю;

3) за обліковими оцінками ресурсів, необхідних для пога­шення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Сума погашення — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За сумою погашення відображаються в балансі поточні зобов'язання.

Теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх пла­тежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Нашкерська Г. В. Фінансовий облік