79. Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю рішень органів дізнання, досудового слідства і прокурора

Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю рішень органів дізнання, досудового слідства і прокурора полягає у здійсненні судом діяльності, спрямованої на розгляд подань органу дізнання, слідчого і прокурора про проведення слідчих дій, застосування до підозрювано­го, обвинуваченого запобіжних заходів у вигляді застави та взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, а також інших за­ходів кримінально-процесуального примусу (попередній судовий контроль) та діяльності, спрямованої на розгляд скарг учасників кри­мінального процесу на рішення органу дізнання, слідчого та прокуро­ра (наступний судовий контроль). Судовий контроль спрямовано на захист прав, свобод і законних інтересів учасників кримінально-процесуальних відносин, забезпечення законності при здійсненні кримінального провадження.

За чинним КПК суд за поданням органу дізнання, слідчого, по­годженим із прокурором, приймає рішення про проведення таких слідчих дій:

огляду житла чи іншого володіння особи (ст. 190 КПК); примусової виїмки із житла чи іншого володіння особи (ст. 178 КПК);

виїмки матеріальних носіїв секретної інформації та/або докумен­тів, що містять банківську таємницю, документа виконавчого про­вадження, оригіналів первинних фінансово-господарських та/або бухгалтерських документів (ст. 178 КПК);

обшуку житла чи іншого володіння особи (ст. 177 КПК); поміщення обвинуваченого у медичний заклад для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи (ст. 205 КПК);

накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з ка­налів зв'язку (ст. 187 КПК).

Про проведення цих слідчих дій судця складає постанову, яка є правовою підставою для обмеження конституційних прав людини при провадженні цих дій.

Крім того, виключно за постановою суду застосовуються до пі­дозрюваного, обвинуваченого запобіжні заходи у вигляді застави та взяття під варту, а також продовжуються строки тримання під вартою (статті 154', 165², 165³ КПК), помішується до приймальника-розпо-дільника для дітей особа, яка у віці від одинадцяти років до віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспіль­но небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримі­нальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбав­лення волі понад п'ять років (ст. V КПК). Про застосування цих заходів і продовження їх строку суддя складає мотивовану постанову, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Будь-яке рішення органу дізнання, слідчого та прокурора може бути оскаржено до суду. За загальним правилом така скарга розгля­дається судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті (ст. 236 КПК). Проте законність та обґрунтованість деяких процесуальних рішень органу дізнання, слідчого та прокурора може бути перевірена судом у стислі строки протягом до­судового провадження. До таких рішень належать:

постанова про відмову в порушенні кримінальної справи; постанова про порушення кримінальної справи; постанова про закриття провадження по кримінальній справі; затримання особи як підозрюваного;

відмова у застосуванні заходів забезпечення безпеки або їх ска­сування.

Розгляд скарг на зазначені рішення здійснюється судом за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла по­станову, у порядку, передбаченому статтями 236', 236²,23 6⁵,23 6⁶,23 6⁷, 23б⁸, 106, 165², 52⁵ КПК.