31. Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі

Процесуальне положення захисника у кримінальному процесі регулюється статтями 44-48, 61, 61^і, 266 КПК. Відповідні роз'яснення дані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві».

Захисник — це особа, яка здійснює захист прав і законних інте­ресів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, ви­правданого, свідка, шляхом надання їм необхідної юридичної допо­моги при провадженні у кримінальній справі (ч. 1 ст. 44 КПК).

Підставою участі захисника у кримінальному процесі є постано­ва особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвала суду про допуск захисника до участі у справі.

Як захисники допускаються особи: 1) які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні; 2) інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допо­моги особисто чи за дорученням юридичної особи; 3) близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники (якщо відповідно до вимог ст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, близькі роди­чі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь у справі як захисники лише одночасно із захисником-адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на на­дання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи) (ч. 2 ст. 44 КПК).

Повноваження захисника на участь у справі підтверджують: ад­воката — ордер відповідного адвокатського об'єднання; адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, — угода; інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допо­моги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи, — угода або доручення юридичної особи; близьких родичів, опікунів або піклувальників — заява обвинуваченого про їх допуск до участі у справі як захисників.

Згідно зі ст. 61 КПК захисником не може бути особа: 1) яка брала участь у цій справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представ­ник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) яка є свідком і в зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту; яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача; 3) щодо якої поруше­но кримінальну справу; 4) визнана недієздатною чи обмежено дієздат­ною; 5) яка у цій справі надає або раніше надавала юридичну допо­могу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, котра звернула­ся з проханням про надання юридичної допомоги; 6) дію свідоцтва якої про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги зупинено або анульовано у порядку, встановленому законодавчими актами України; 7) яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також яка порушує порядок у судовому за­сіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи. Одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси за­хисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого. Одна і та сама особа не може бути захисником двох і більше свідків, а також за­хисником свідка та підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, по­терпілого, цивільного позивача чи відповідача.

Порядок усунення захисника від участі у кримінальному процесі визначено ст. 61^і КПК.

Після допуску до участі в справі захисник-адвокат вправі відмо­витися від виконання своїх обов'язків лише у двох випадках: 1) якщо є обставини, що згідно зі ст. 61 КПК виключають його участь у спра­ві; 2) якщо він свою відмову мотивує недостатніми знаннями або некомпетентністю.

Для успішного здійснення захисту захисник наділений широки­ми процесуальними правами. Захисник має право: до першого до­питу підзахисного мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту — такі самі побачення без обмеження їх кількості та тривалості; мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру; ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затриман­ня підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства — з усіма матеріалами справи; бути присутнім на допитах підозрюваного, об­винуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій — з дозволу дізнавача, слідчого; застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких він бере участь, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого; подавати докази, заявляти клопотання і відводи, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду (останнього, якщо він вирішує певні питання на досудовому слід­стві, — про взяття під варту, обшук тощо); збирати відомості про факти, що їх може бути використано як докази в справі, в тому чис­лі запитувати та одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян із необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмо­ві висновки фахівців із питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян та інші права, передбачені кримінально-процесуальним законом (статті 48, 266 КПК; ст. 6 Закону України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру»).

Захисник — самостійний суб'єкт кримінального судочинства. У той же час він зв'язаний з обвинуваченим (підозрюваним) тісни­ми процесуальними відносинами, тому його процесуальна само­стійність має певні межі. Захисник вільний — у межах закону — у формах і методах здійснення захисту, його позиція може відрізня­тися від позиції підзахисного, якщо обраний ним напрям захисту сприяє положенню останнього. Але захисник не має права робити нічого, що могло б щонайменшою мірою погіршити положення під­захисного.

Захисник зобов'язаний використовувати усі вказані в законі засо­би і способи захисту для виявлення обставин, які реабілітують його підзахисного, пом'якшують його відповідальність, надавати йому необхідну юридичну допомогу.