4.3. Проблеми предметів природничої географії

(Становлення положень про предмети природничо-географічних наук. Множина предметів природничої географії Теоретичні предмети природничої географії. Проблеми, пов'язані з теоретичними предметами природничо-географічних наук. Проблеми рефлексивних - теоретичного і методологічного - та прикладних предметів природничої географії

Становлення положень про предмети природничо-географічних наук

До 1960-х років мало хто з філософів, наукознавців, методологів науки та науковців відрізняв предмет науки від її об'єкта. За найпершими диференційованими уявленнями щодо цих понять, предметом наукового пізнання вважали сторону чи властивість досліджуваного об'єкта. Такий предмет науки послідовно "вичленяли" з об'єкта, і вони співвідносились як частина і ціле. Подібні погляди, зокрема, зафіксовані в публікаціях А.Ф.Плахотника [1981 та ін.].

За іншими уявленнями, предметом наукового опрацювання є знання про об'єкт дослідження, наукове відображення об'єкта. Докладно розвиток понять про предмети науки і про співвідношення об'єктів і предметів наукових досліджень розглянуто автором раніше, на прикладі ландшафтознавства [ПащенкоВМ, 1993, с. 110-121].

Обидва різновиди уявлень і понять про предмет спільні пізнавальним тлумаченням предмета науки і доповнюють один одного. Саме так, неоднозначно, слід розуміти предмет природничої географії. Однозначність, будь-яка уніфікація збіднюють знання, в науці вони переважно неприйнятні -як такі, що шкодять науковому розвитку.

Неоднозначність предмету науки фактично свідчить про те, що він не один; а оскільки йдеться про атрибути кількох природничо-географічних наук, то явно слід мати на увазі предмети наук - у множині. До того ж для природничих наук характерна паралельна наявність матеріально-сутнісних та ідеально-сутнісних об'єктів, як було показано в попередньому підрозділі, - і предметів теж.

Матеріальні предмети природничо-географічних наук - це пізнавальні частини, сторони, властивості, відношення, зв'язки матеріальних об'єктів цих наук; матеріальні предмети вужчі, конкретніші, ніж матеріальні об'єкти. Вони

входять до об'єктів як їхні складові пізнавально-цшьового наукового значення. Теоретичні проблеми, пов'язані з науковим пізнанням таких сутнісно близьких реалій, матеріальних об'єктів і матеріальних предметів - також близькі, навіть спільні; проблеми, розглянуті в попередньому підрозділі, стосуються і матеріальних предметів природничо-географічних наук.

Ідеальні предмети природничо-географічних наук багатоскладові. По-перше, це знання про матеріальні об'єкти природничої географії, їхнє науково-пізнавальне відображення, яке складає теорію головних об'єктів науки. По-друге, множина ідеальних предметів зростає за рахунок пізнавального відображення рефлексивних ідеальних об'єктів природничо-географічних наук, тобто за рахунок знань похідних, критичних та узагальнюючих стосовно теорії, методології та методів кожної з наук, стосовно їхніх прикладних розділів.

Рис. 4. Об'єкти і предмети природничої географії.

Загалом, згрупувавши предметні складові природничої географії одержимо такий їх перелік: матеріальні предмети; ідеальні предмети -теоретичні, методологічні, методичні, прикладні (рис. 4). Рисунок покликаний показати, що сукупності матеріальних та ідеальних об'єктів і предметів природничої географії групуються навколо науково-досвідного рубежа Емпіричне наукове пізнання" і що предмети природничо-географічних наук є своєрідними відображеннями об'єктів цих наук у "дзеркалі" з назвою "Умоглядне наукове пізнання".