4.6. Природничо-географічні складові проблеми українізації

Українізація як наскрізна проблема українського відродження. Українізація науки та освіти. Українізація природничо-географічних наук. Ієрархія геопросторових аспектів положення України у світі.

Українізація як наскрізна проблема українського відродження

Поняття українізація закріпилось у 1920-і роки за проявами і наслідками в Україні запровадженого більшовиками процесу коренізації - широкого залучення до партійного і державного апарату національних окраїн СРСР представників корінних народів.

Українізація 1920-х років проявилась, зокрема, у веденні навчання українською мовою в загальноосвітніх школах і вузах, в офіцерських школах, у запровадженні української мови в резервних військових частинах України. Українська мова приживалась у побуті та на виробництві навіть у великих промислових містах. Великого підйому і загального розвитку зазнали в Україні національна культура, освіта і наука. Але в 1930-х роках ці процеси почали згортати. Закінчились вони трагічно: це було "розстріляне відродження".

Українізація 1990-х років започаткована нинішнім утвердженням української державності. Теперішній процес українізації набув наскрізного проблемного змісту, охопивши не лише культуру - виховання, освіту, науку, засоби інформації, мову та літературу, мистецтво -ай економіку, політику, релігію. Проблемність процесу українізації пов'язана з потребою всебічно опрацювати його зміст і шляхи здійснення, з невідповідністю між належним та реальним його перебігом, між бажаними та дійсними його результатами.

Те, що процесу українізації підлягають наука й освіта, свідчить про закономірність природничо-географічних складових цього процесу і всіх пов'язаних із ним питань. Опрацювання природничо-географічних складових українізації науки й освіти повинне виходити із сутності цього процесу -окремо стосовно науки і стосовно освіти.

Українізація науки - історично зумовлений україноцентричний науковий підхід, зосередження дослідницьких інтересів і зусиль науковців на об'єктивному, неупередженому опрацюванні наукових питань щодо змісту і значення знань про Україну, її природу, населення, господарство, історію, культуру, державність, політику.

Українізація освіти відбиває головні відновлення, уточнення і виправлення раніше замовчуваних або перекручених україноцентричних акцентів наукових знань. Подання їх здійснюється з належною різноступеневою - відповідно рівням освіти - докладністю, з відповідним добором та інтерпретацією фактів. Важливо забезпечити достовірність, об'єктивність, неупередженість, науковість україноцентричної інформації.

Україноцентричність багатьох складових знань, освіти і виховання -звичайне для держави України явище, як звичайна, наприклад, франкоцентричність відповідних розділів знань, освіти і виховання у Франції. При цьому слід забезпечити органічне поєднання нових на сьогодні україноцентричних знань із іншими, усталеними знаннями.

Українізація природничо-географічних наук

Українізація націлює дослідників-географів на всебічне об'єктивне розкриття україноцентричних складових у краєзнавчих, країнознавчих і глобалістичних наукових знаннях. Зокрема, україноцентричні складові органічні в природничо-географічних знаннях з питань про природні умови і ресурси, населення, етнічні особливості, господарство та геополітичні реалії України, про гуманістичні, культурно-історичні, естетично й прагматично ціннісні, екологічні характеристики території України та її регіонів.

Україноцентричні складові цих знань певною мірою взаємопов'язані між собою, а також мають характерні співвідношення із відповідними знаннями про регіональне і світове оточення України. Все це теж предметні - доповнюючі україноцентричні складові природничо-географічних досліджень і знань. Крім того, важливим і самоцінним є створення українськомовііх підручників, карт, комп'ютерних програм.

Із конкретних географічних дисциплін, які мають природничо-географічні складові українізації, слід назвати навчальні курси з географії України, фізичної географії України, економічної і соціальної географії України, етнографії (етнології) України, політології України.

До проблемних питань українізації природничо-географічних наук та освітніх дисциплін належать:

•визначення конкретного змісту (інформаційного наповнення) наведених складових українізації цих наук і дисциплін;

•з'ясування і розв'язання окремих наукових завдань із розкриття й опрацювання визначених складових;

•уточнення тематики й обсягів, добору та міри адаптування наукових даних для різноступеневого освітнього використання.

Прикладом і конкретною реалізацією україноценіричного трактування переважно природничо-географічних знань може бути розгляд ієрархії геопросторових аспектів положення території та акваторії України.