Множинність об'єктів природничої географії

Різноманітність об'єктів природничо-географічних наук велика, що зумовлено поєднанням багатьох об'єктних складових. Серед них:

геокомпоненти - інерційні (масоенергетичні) об'єкти дослідження галузевих природничо-географічних наук;

геофактори - сутності, своєю природою близькі до математичних сутностей, які є об'єктами галузевих природничо-географічних наук (рельєф як поверхня - об'єкт геоморфології, статистичні режими погод - об'єкт кліматології);

властивості геокомпонентів* до яких відносяться і геофакторні сутності: зокрема, це незаперечно для рельєфу (рельєф - властивість літокомпоненту); не так очевидно, що клімат - це властивість атмокомпоненту, хоча теж прийнятно;

різнорангові ландшафтні комплекси - локальні, регіональні, планетарний (ландшафтна оболонка), які є відповідно об'єктами ландшафтознавства, регіональної фізичної географії та фізико-географічного районування, а також загального землезнавства;

різнорангові і різноякісні складові ландшафтних комплексів, із топічними включно, до яких, зокрема, належать біогеоценотичні утворення.

Автор схильний виділяти серед потенційних об'єктів природничої географії ще й інші приповерхневі земні утворення комплексної природи: поверхнево-водні - аквальні (наземно-водні: руслові, озерні, болотні) й акваторіальні (океанічні, морські, солонолиманні), відповідно донно-аквальні (наземні прісноводні) й донно-акваторіальні (морські, солоноводні) тощо. Близьку думку висловлювала, зокрема, Л.ІВоропай [1972, с. 100], вважаючи океанологію, геологію моря і абіссалогію комплексними фізико-географічними науками, які вивчають складні, комплексні природні утворення

.Субстантивні властивості та зв'язки ландшафтних комплексів такожє об'єктами: масо-енергетичні - геофізики ландшафтів, речовинно-польові -геохімії ландшафтів та їхніх підрозділів, а певні властивості геокомпонентів відповідно є об'єктами геофізичних і геохімічних розділів окремих геокомпонентних наук.

Інформаційні властивості та зв'язки ландшафтних комплексів і компонентів, елементів, факторів є об'єктами геоінформаційних розділів природничо-географічних наук.

Матеріальні свідчення (рештки утворень), індикатори умов тих минулих епох та історичних часів, перебіг і минулі стани яких потребують природничо-географічного наукового відображення, є об'єктами палеогеографічних наук та історичних складових інших природничо-географічних наук, зокрема історичного ландшафтознавства.

Майбутні стани нинішніх реалій приповерхневої земної природи, у передбаченнях та обґрунтуваннях яких є потреба, стають особливими об'єктами-цілями прогнозних природничо-географічних досліджень.

Кожна з цих об'єктних груп відповідає певному наскрізному поєднанню природничо-географічних наук. Всі разом ці об'єкти складають органічну об'єктну єдність - ландшафтну оболонку з її геокомпонентними, геоелементними, геофакторними та геокомплексними складовими, властивостями і минулими, теперішніми та майбутніми станами складових ландшафтної оболонки і її самої в цілому. Отже, ландшафтна оболонка та її складові - геокомпоненти (тіла), геоелементи (поля), геофактори (властивості), різнорангові ландшафтні комплекси - утворюють традиційну сукупність матеріальних об'єктів проиродничо-географічних наук. Нетрадиційними, але принципово можливими матеріальними об'єктами природничо-географічних досліджень можуть стати прояви в приповерхневій земній природі утворень хвильової природи, розсіянь, вогню тощо - на це звернув увагу російський дослідник О.Ю.Ретеюм [1988].

В науці є узагальнююче поняття, що охоплює собою всі згадані об'єктні сутності: геореали - земні реалії [В.М.Пащенко, 1990]. За наведеними переліками сутностей, що мають місце у ландшафтній оболонці, фактично йдеться про ландшафтоутворюючі та ландшафтні геореали -субстантивні, інформаційні, минулі, теперішні, майбутні.

Як зазначалось у підрозділі 1.3, сучасній науці закономірно властиві ідеальні рефлексивні об'єкти - її власні знання, що підлягають критичному конкретно-науковому розгляду. Відповідно і множину об'єктів природничої географії складають, крім матеріальних, ще й ідеальні об'єкти. Слід підкреслити, що наукове знання - теж реальність, тільки пізнавальна, гносеологічна - це гносеореал. Стосовно природничої географії цю науково-пізнавальну реальність можна визначити як сукупність природничо-географічних гносеореалів. У них отримала конкретно-наукове відображення пізнана сутність ландшафтних та ландшафтоутворюючих геореалів.

До об'єктів природничої географії мають відношення ідеальні інформаційні утворення - як потенційні досліджувані сутності.

Таким чином, усю множину об'єктів природничо-географічних наук складають поєднання ландшафтоутворюючих і ландшафтних геореалів із відповідними їм природничо-географічними гносеореалами.