Диференціація природничої географії через інтеграцію

В XX ст., коли завдяки розвиткові загального землезнавства, регіональної фізичної географії та ландшафтознавства інтегративність природничої географії стала реальністю, у ній склались умови для прояву сучасного процесу диференціації науки. Йому властива своя проблематичність, пов'язана з факторами та умовами диференціації наукового знання.

Факторами конкретно-наукової диференціації природничої географії стали реалії інтеграції її знань зі знаннями, близькими до загальнонаукових. А саме: інтеграція природничої географії з геохімією результувалась розвитком геохімії ландшафтів, гідрохімії рік, озер, боліт, інших водойм; інтеграція з геофізикою дала фізику атмосфери, гідрофізику моря, геофізику ландшафтів. Для природничо-географічних наук - це нові наукові напрями, які вичленувались із досі цілісного знання, тобто диференціювалися, - завдяки інтеграції.

Визначальними умовами теперішньої триваючої диференціації природничої географії стали факти неодноразової й паралельної в часі продуктивної інтеграції знань природничо-географічних наук із методологічним знанням актуальних міждисциплінарних підходів -геохімічного, геофізичного тощо, а всього географічного знання - зі знанням екологічного, системного, інформаційного та інших підходів.

У свій час була плідною інтеграція конкретно-наукових знань із загальнонауковою теорією систем. Тепер у географії особливо результативна інтеграція з екологічним методологічним знанням. Утворився цілий ряд еколого-географічних дослідницьких спрямувань, у тому числі природничих: це еколого-загальноземлезнавчі, еколого-ландшафтознавчі, еколого-

геоморфологічні, еколого-гідрологічні та інші дослідження. Кожне з цих спрямувань збагачує географію якісно - своїм інтегративним науковим знанням, і кількісно - новою науковою дисципліною.

Поняття про наскрізне поєднання складових природничої географії

Наскрізним поєднанням складових природничої географії слід вважати таке поєднання наукових спрямувань чи наукових дисциплін, яке в своїй єдності є вичерпним для цілісної науки. Наприклад, будь-яка географічна наука є або природничою, або соціально-економічною, або картографічною. Інших загальних визначень не буде: поєднання цих трьох напрямів наук для географії є по-своєму вичерпним, наскрізним для обраного предметного зрізу. У природничій географії наскрізних напрямів-поєднань наук кілька, всі вони різні. Наведемо їх перелік і належні їм групи наук (знань).

І. Комплексно-галузеве поєднання наук,

I. Комплексні. 2. Галузеві.

II- Ретроспективно-перспективне поєднання наук і знань. 3. Ретроспективні. 4. Сучасно-об'єктні. 5. Перспективні (прогнозні).

III. Різнорангово-просторове поєднання наук і знань.

6. Глобально-об'єктні. 7. Регіонально-об'єктні. 8. Локально-об'єктні і топічно-об'єктні.

IV. Субстантивно-інформаиійне поєднання наук і знань. 9. Субстантивно-об'єктні. 10. Інформаційно-об'єктні.

V. Геоматично-біотичне поєднання наук.

II. Геоматично-об'єктні. 12. Геоматично-біотично-об'єктні. 13. Біотично- об'єктні.

VI. Актуально-прикладне поєднання знань.

14. Теоретичні. 15. Дослідно-експериментальні. 16. Прикладні.

Якби йшлось про поєднання тільки протилежних спрямувань чи наук, то були б підстави вважати їхні поєднання полярними. Йдеться ж про поєднання всіх спрямувань, які мають відношення до обраного зрізу. Наприклад, зрізом розглянутої сукупності природничо-географічних наук взято просторово-часове відображення ними об'єктів дослідження. Сюди слід віднести науки, просторовими об'єктами яких є топічні, локальні, регіональні, глобальні геокомплексні та геокомпонентні утворення. Цією просторовою ознакою з очевидністю підтверджується наскрізність розгляду - адже всі без винятку природничо-географічні науки досліджують локальні з топічними, регіональні та глобальні об'єкти, окремо чи поєднано.

За часовою ознакою сюди слід віднести науки, що відображають давню, теперішню та майбутню природу з її антропогенними і соціогенними утвореннями. Це також всеохоплюючий огляд природничої географії. Отже, обраний зріз розгляду дійсно є наскрізним - подвійно наскрізним. При цьому він за часовою ознакою розгляду є трискладовим, а за просторовою ознакою -чотирискладовим.

Таблиця 4. Належін ість природничо-географічних наук до складових наскрізних наукових поєднань (назви складових подано вище в переліку за номерами 1-10)

Науки	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Загальне землезнавство	X			X		X			X
Загальна фізична географія	X			X		X			X
Регіональна фізична географія	X			X			X		X
Геоморфологія		X		X		X	X	X	X
Гідрологічні науки		X		X		X	X	X	X
Кліматологія		X		X		X	X	X	X
Метеорологія		X		X		X	X	X	X
Ґрунтознавство		X		X		X	X	X	X
Біогеографія	X	X		X		X	X	X	X
Ландшафтознавство	X			X		X	X	X	X
Геофізика ландшафтів	X			X			X	X	X
Геохімія ландшафтів	X			X			X	X	X
Історичне ландшафтознавство	X		X				X	X	X
Палеогеографія			X			X	X		X
Палеоландшафтознавство	X		X			X	X		X
Палеогеоморфологія		X	X				X	X	X
Палеогідрологія		X	X				X	X	X
Палеокліматологія		X	X			X	X		X
Палеопедологія		X	X				X	X	X
Палеобіогеографія		X	X				X	X	X
Географічне прогнозування*					X	X	X	X	X
Геоінформатика*								X		X

* Природничо-географічні знання перспективного (прогнозного) та інформаційного напрямів недиференційовані, вони розвиваються в загальногеографічних руслах цих напрямів.

Кожен наскрізний зріз розгляду природничо-географічних наук суттєво відмінний від інших зрізів. Поєднання різних розглядів сукупності природничо-географічних наук і знань дає можливість досягнути взаємодоповнюючої повноти відображення їхніх пізнавальних можливостей та розкрити спільності й відмінності окремих напрямів пізнання.