- •4. Загальні методологічні проблеми природничої географії Обґрунтування змісту розділу 4
- •4.1. Наукові напрями природничої географії
- •Природнича географія і проблематичність її диференціації
- •Диференціація природничої географії через інтеграцію
- •Наскрізні поєднання природничо-географічних наук
- •4.2. Проблеми об'єктів природничої географії
- •Розвиток об'єктних уявлень і понять у природничій географії
- •Множинність об'єктів природничої географії
- •Проблемні питання, пов'язані з об'єктами природничої географії
- •4.3. Проблеми предметів природничої географії
- •Становлення положень про предмети природничо-географічних наук
- •Теоретичні предмети природничої географії
- •Проблеми, пов'язані з теоретичними предметами природничо-географічних наук
- •Проблеми рефлексивних предметів природничої географії
- •Проблеми прикладних предметів природничої географії
- •4.4. Проблеми наукової мови природничої геогра фії
- •Оновлення наукової мови природничої географії
- •Загальні проблеми наукової мови
- •Загальні для природничо-географічних наук понятійно-термінологічні уточнення
- •Формування нових понять і термінів природничої географії
- •4.5. Проблеми суб'єктів природничої географії
- •Історична трансформація типу дослідника в природничій географії
- •Географ-природознавець у проблемному науковому пізнанні
- •Проблема досконалості світосприймання географа-природознавця
- •4.6. Природничо-географічні складові проблеми українізації
- •Українізація як наскрізна проблема українського відродження
- •Українізація природничо-географічних наук
- •Ієрархія геопросторових аспектів положення України у світі
- •4.7. Проблеми природничо-географічної освіти
- •Сучасні проблеми природничо-географічної освіти в Україні
- •Роль теоретичного знання у вдосконаленні природничо-географічної освіти
- •Світоглядно-методологічні складові природничо-географічної освіти
- •Концептуально-змістовні складові природничо-географічної освіти
- •Актуальні проблеми міждисциплінарної екологічної освіти
- •Висновки до розділу 4
Проблеми прикладних предметів природничої географії
Прикладні предмети природничо-географічних наук, як і інші їхні предмети, багатоскладові. До них входять:
- теоретичне природничо-географічне знання, що знаходить використання в практиці;
- методологічне різнорівневе знання, яким обґрунтовують і регламентують, та ефлексивне знання, яким коригують прикладне використання конкретних наукових знань;
3 - "стратегічном-організаційне науково-практичне та історично-досвідне знання, яким передбачаються можливі та оптимальні варіанти природокористування в певних природних, природно-історичних, етнокультурних регіонах;
4 - "тактичне" науково-організаційне знання інтегративно-геокомпонентно-технологічного змісту (техніка і технологія регулювання процесів у геокомпонентах); це цілком осучаснене комплексно-системне загальнонаукове і природничо-наукове знання, воно враховує той же синергізм і резонансну дію слабких впливів у нестійких системах, якими є антропогенно змінені ландшафтні комплекси та їхні компонентні частини.
Проблематичність у кожної з чотирьох складових прикладних предметів своя. Вона відбиває свої співвідношення бажаного і дійсного щодо кожної складової цих предметів. Але найбільш "профільними" для прикладних предметів, найвідповідальнішими стосовно них є проблеми, пов'язані з обґрунтуванням стратегічної й тактичної організації природокористування. Назвемо основні проблемні вимоги до прикладних предметів природничої географії.
1. Головна вимога до науково-теоретичного знання, яке підлягає прикладному використанню: бути достовірним і довершеним.
2. Методологічне знання для придатності до використання повинне бути адекватним, відповідним, по-своєму оптимальним.
3. Стратегічне науково-організаційне знання складне, і тим відповідальніше забезпечити дійову кондиційність в усіх його складових, особливо в найскладніших прогнозних опрацюваннях наукових обґрунтувань природокористування. Інші проблемні вимоги до знань цієї групи: потреба забезпечити варіантність і навіть альтернативність у обґрунтуванні стратегії природокористування щодо конкретних регіонів.
4. При опрацюванні тактичних, тобто конкретних місцевих і техніко-технологічних питань організації природокористування, крім забезпечення науково-прикладної кондиційності знань цієї групи, важливо врахувати традиційний - історичний та новітній набутий досвід природокористування в районах і місцевостях давнього освоєння людиною. Відповідальною проблемою є необхідність уділяти належну увагу питанням охорони природи: тут бажане не скоро стане дійсним.
Проблемні питання прикладних природничо-географічних досліджень за рівнем своєї важливості та досвідом конкретної опрацьованості можуть бути розглянуті значно докладніше, аж до алгоритмічного представлення розв'язань найхарактерніших із них. Але це предмет окремого цільового методично-прикладного розгляду.