Загальні для природничо-географічних наук понятійно-термінологічні уточнення

У природничо-географічних науках існує ряд схожих між собою потреб понятійно-термінологічних уточнень. Вони відповідають уже представленим загальним випадкам і досить типові в природничій географії - властиві багатьом її конкретно-науковим дисциплінам. При цьому вони підлягають однотипному конструктивному виправленню.

Уточнення об'єктних понять і термінів. Крім уже розглянутої "географічної" оболонки, до об'єктних понять і термінів, що потребують уточнення, відносяться: "географічне" середовище; "географічний" ландшафт; "фізико-географічні" країна, зона, підзона, провінція (край), область, район; "географічні" системи та комплекси; "географічний" простір-час тощо.

Всі згадані сутності є об'єктними, досліджуваними у природничо-географічних науках. Вони є і мають бути означені як ландшафтні - природні, природно-антропогенні й -соціогенні. Вони залишаються об'єктивними, незалежними у своїй суті від свідомості дослідників та від науки географії. їх можна назвати географічними, а точніше природничо-географічними лише в одному спільному для всіх них значенні: це географічні, природничо-географічні об'єкти.

Уточнення наведених об'єктних понять стосується підкреслення об'єктивності їхнього змісту. Уточнення відповідних термінів стосується теж об'єктивізації, приведення до відповідності між об'єктивним змістом понять та їхньою термінологічною формою. Отже, об'єктним поняттям адекватні терміни* що передають об'єктивність досліджуваних сутностей, належність їх світові, зовнішньому стосовно дослідника і науки. Такими є терміни: ландшафтна оболонка; навколишнє, природне чи антропоген ізоване (антропічне) середовище; просто ландшафт, або природний чи змінений ландшафт - антропогенізований чи природно-антропогеннип (суто антропогенними, а точніше техногенними є хіба що штучні супутники Землі); ландшафтні країна, зона, підзона, край (провінція), область, район; земні системи та комплекси - геосистеми, геокомплекси; земний, або ландшафтний простір-час. Аналогічно стосовно інших, похідних, але теж об'єктних означень: ландшафтна сутність, структура, організація, еволюція, динаміка, суперечність, властивість; ландшафтне функціонування, відношення, утворення; ландшафтний об'єм, фактор, зв'язок тощо.

Уточнення об'єктно-процесних понять і термінів. У природничій географії це поширена група понять і термінів, яка продовжує формуватись. До неї входять: "географічний" процес; "географічний" потік; "фізико-географічний" процес; "геоморфологічний" процес; "гідрологічний" процес; "метеорологічний" процес, "еколого-географічний" процес та інші означення динамічної об'єктивної реальності, передані через назви наук, що їх вивчають.

Для прикладу візьмемо геоморфологічний процес. За етимологічним змістом цього словосполучення йдеться про процес, властивий науці геоморфології: скажімо, це може бути наукове вивчення рельєфу певної місцевості. Прочитати в цьому терміні означення якогось процесу рельєфоутворення, наприклад, зсувного, ніяк не можна. Зсувні процеси були і до того, як їх почали вивчати геоморфологи, і до того, як з'явилась наука геоморфологія. Це один із природних, а не наукових процесів, називати його за іменем науки нема підстав.

Отже, в означеннях природних процесів назви наук ні до чого. Процеси повинні бути названі за своїм об'єктивним сутнісним змістом: земний процес, або геопроцес\ геопотік; ландшафтний чи ландшафтоутворюючий процес; рельєфоутворюючий процес; процес формування стоку, чи стоковий процес; атмосферний процес; процеси погіршення чи покращенння, зміни стану екосередовища.

Уточнення предметних понять і термінів. Це велика і поширена група понять із типовим неправильним терміноутворенням. До неї, зокрема, належать предметно-процесні поняття і терміни: "кліматичне" узагальнення, "ґрунтове" картографування, "ландшафтне" дослідження, інші термінологічні конструкції, в яких означення наукової, дослідницької дії утворене як пряма похідна від назви об'єкта дослідження. Оскільки саме ці процеси є суто науково-пізнавальними, а не природними реаліями - вони відповідають діям науковців, представників певної галузі знань - то означення цих процесів повинні бути утворені від назв наук: кліматологічне узагальнення, ґрунтознавче картографування, ландшафтознавче дослідження чи вивчення.

Іншу предметну групу понять і термінів складають часто неправильні означення всього, що стосується науки - наукових принципів, результатів, знань, описів, фактів, постулатів, аксіом. Всі вони можуть бути геоморфологічними, гідрологічними, кліматологічними, ландшафтознавчими і т. д., - а не "рельєфними", "водними", "кліматичними", "ландшафтними". Але карта може бути і геоморфологічною, науковою, і рельєфною - випуклою, тривимірною. Закон теж може бути і ландшафтознавчим, дослідницьким (комплексного відображення ландшафтної сутності, скажімо, - якщо це положення можна означити як закон), і ландшафтним - належним природі: закон природної чи ландшафтної зональності.

З усього викладеного видно, що невідповідність, неадекватність понять і термінів - явище небажане, але досить поширене. Ним хибують науки про Землю {геосфера - земна, а не "географічна" чи "геологічна" сфера) і біологічні науки (біосфера - біотична, а не "біологічна" сфера, і біотичний час, а не "біологічний" досліджують біологи). Є позбавлені реального змісту терміни, якими схильні оперувати філософи-природознавці: "географічна" форма руху матерії, "геологічна", "біологічна" форми руху... Йдеться про об'єктивні природні, а не про суб'єктивні науково-дослідні процеси, тому вони повинні мати відповідні назви: земна, ландшафтна, геоматична, біотична форми руху матерії чи щось подібне.