- •3.Інтерпретація проблеми людини і Бога в літературі Середньовіччя. Середньовічна парадигма часу.
- •4.Середньовічна парадигма часу. Картина світу середньовічної людини.(4)
- •5.Проблема людини та навколишньої дійсності у Середніх віках. Уявлення про великий ланцюг буття.
- •6.Ієрархічність та символічність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •7.Духовність та енциклопедичність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги. Проблема їхньої класифікації.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги.Проблема їхньої класифікації.
- •9.Пантеон кельтських богів. Їхня функціональна характеристика.
- •10.Класифікація ірландських саг.
- •13Кельтські творці художнього слова –т друїди, філіти, барди.
- •14.Давні германці та їхня міфологія)
- •15.Створення світу в піснях «Старшої Едди»
- •16Трагічне і героїчне в піснях «Старшої Едди»
- •17.Дидактизм «Старшої Едди»
- •18.Поезія скальдів та її по етологічні техніки
- •19.Саги про ісландців
- •20.Давньогерманський народно-героїчний епос
- •21.Англосаксонська поема «Беовульф».
- •22.Латинська література раннього Середньовіччя.Система жанрів клерикальної та світської літератури
- •23.Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
- •24.Поняття патристики. “Сповідь” Аврелія Августина як взірець середньовічного автобіографічного жанру. Августин і сповідальна традиція в західноєвропейській літературі.
- •25.Жанровий діалог «Сповіді» Августина(автобіографія,чарівна казка).
- •26.Витлумачення проблеми пам’яті та часу у “Сповіді” Аврелія Августина.
- •27. Витлумачення проблеми часу та памяті у «Сповіді» а.Августина
- •28. Особливості жанру візії. Ґенеза жару
- •30.Художні особливості середньовічного героїчного епосу
- •31.Давньогрецький епос та середньовічний епос. Концепція героя.
- •32.Васали та сеньйори героїчного епосу. Їхня відмінність від героя архаїчного епосу.
- •33.Історія та вимисел у французькому героїчному епосі. “Пісня про Роланда”.
- •34.Лицарський кодекс у поемі “Пісня про Роланда”.
- •35.Християнські та національно-патріотичні мотиви поеми.
- •37.Сюжетно-композиційна структура «Пісні про нібелунгів».Генеза поеми.
- •38Жанрова синкретичність поеми
- •39.Особливості хронронотопу «Пісні про нібелунгів»
- •40. Епічний герой архаїчного та героїчного епосу.
- •41. Герой та антагоністи в героїчному епосі Середньовіччя.
- •42.Жіночі образи середньовічних поем.
- •43.Концепція кохання і варіанти її інтерпретації в літературі Середніх віків.
- •44.Доба лицарства.Хрестові походи та їхня роль у формуванні лицарської культури.Кодекс лицарської моралі та куртуазних естетичних норм.Нова концепція кохання.
- •45.Доба лицарства.Загальна характеристика.Куртуазна література і її жанри.
- •46.Класифікація та художні особливості жанру лицарського роману.
- •47.Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.
- •48.Лицарська література. Нова концепція кохання. Елементи психологізму.
- •49.Образи Трістана та Ізольди в середньовічній літературі Західної Європи.
- •50.Мотив мандрівки в середньовічній літературі (на прикладі аналізу твору на вибір студента).
- •51Лірика трубадурів.Її жанрова система та вплив на подальший розвиток європейської поезії.
- •52.Поезія трубадурів як культурне явище. Орбіта впливу поетичної школи Провансу.
- •53. Своєрідність жанрової класифікації лірики трубадурів
- •54.Специфіка жанру біографії трубадурів
- •55.Міська література пізнього Середньовіччя. Витоки її формування.
- •56.Поезія вагантів і голіардів. Основні представники та жанри.
- •57. Поезія вагантів і голіардів. Ключові теми та образи. Любовна і сатирична лірика.
- •58.Місто як особливий простір. Жанрова характеристика (фабльо, тваринний епос, алегоричний епос).
- •60. Фабльо, шванки. Зв'язок жанру фабльо з exempla.
- •61. Міце твариного епосу в системі жанрів міської літератури.
- •62. «Роман про Лиса» як найхарактерніший взірець твариного епосу. Специфіка його композиції, конфлікту, системи персонажів.
- •63. «Роман про Лиса» . Його витоки (антична та фольклорна традиції)
- •64. Алегоричний епос. Поява дидактико- алегоричної поеми «Романа про Троянду». Проблема авторства в ній.
- •66. Походження середньовічної драми.Клерикальна література і театр
- •67..Основні драматургічні жанри літератури Середніх віків (містерія, міракль, мораліте, фарс).
- •68. Виникнення міської драми. Жанрова своєрідність мораліте, фарсу та соті. Їхній зв'язок з народною сміховою культурою.
- •69.Література італійського Передвідродження.
- •70. «Нове життя» Данте та школа «солодкого нового стилю».
- •73.Труктура та худ. Особливості поеми Данте «Божественна комедія».
- •76.“Божественна комедія” Данте: система та функції образів, місце образу автора у творі.
- •77.Побудова потойбічного світу в зображенні Данте та критерії оцінки гріховності. Образи грішників.
- •78.Література доби Відродження, як історичне поняття, її значення в світовому літературному процесі.
- •79.Періодизація та система жанрів ренесансної літератури.
- •80.Естетичні опозиції та концепти доби Відродження.
- •82. Проблема людини та навколишньої дійсності у добу Відродження. Уявлення про великий ланцюг буття
- •83. Теорії походження жанру сонету
- •84.Жанр сонету. Його національні варіанти в літературі доби Відродження.
- •85. Франческо Петрарка – перший гуманіст і найвизначніший лірик Відродження.
- •86.Наукова і літературна діяльність Петрарки.
- •87.Лірика Петрарки (жанри, тематика, особливості ліричного героя), її українські переклади. Новий поетичний стиль.
- •88.Проблематика “Декамерона” Дж. Боккаччо. Класифікація новел.
- •90.Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.
- •91.Типи та образи персонажів “Декамерона”.
- •92. Функція обрамлення у «Декамероні» Дж. Боккаччо
- •93. Місце твору в розвитку європейської новелістики наступних епох
40. Епічний герой архаїчного та героїчного епосу.
Давньогрецький епос |
Середньовчний епос |
В обох формах домінувала тема боротьби |
|
Боротьба з міфічними, фантастичними істотами |
Боротьба проти іноземних загарбників, ворогів |
Творіння Всесвіту,Землі, людей і міфічна битва |
Конкретна історична подія, але міфологізована й опоетизована |
Герої сміливі, горді, впевнені в собі, що часто призводить до конфлікту з владою. Вони не старіють, проходячи через значний пласт часу, не розвиваються духовно. |
|
У головного героя з дитинства виявляються надлюдські, фантастичні властивості. |
Головний герой- патріот, яки не шкодує власного життя для захисту батьківщини. |
Формальні особливості: зачин,кінцівка, повтори, постіні епітети, детальний опис зброї, одягу, тощо |
Класичний героїчний епос ("Пісня про Нібелунгів", "Пісня про Роланда", "Пісня про мого Сіда", "Слово о полку Ігоревім") відбиває народну точку зору на важливі для національної історії події, що відбуваються в "епічну" добу. У порівнянні з архаїчним епосом вони більш наближені до історичної достовірності, вага казково-міфологічних елементів у них знижується, на перший план виходить розробка суспільно-значущих тем (патріотизм, вірність королю, засудження феодального розбрату), а героями стають ідеальні воїни.
41. Герой та антагоністи в героїчному епосі Середньовіччя.
Про зрадників
42.Жіночі образи середньовічних поем.
По читацькому щоденнику.
Значну увагу в поемі приділено Крімхільді, якою автор захоплюється впродовж майже всієї поеми. Замолоду - це красива і горда дівчина, вона, за звичаями того часу, довіряє свою долю старшому братові. Згодом Крімхільда - любляча ніжна дружина, яка пишається чоловіком-героєм. Після загибелі Зігфріда - це невтішна вдова; й нарешті, розлючена дияволиця, яку жадоба помсти та скарбів штовхає на вбивство братів та їхніх васалів.
Создавая образ Кримхильды, безымянные творцы фольклора и вслед за ними тот неизвестный автор, которому принадлежит запись сказаний, пользуются оригинальными стилевыми приемами. Они не индивидуализируют облик юной красавицы, но всегда говорят о ее красоте в превосходной степени, выделяя ее среди соперниц. Но красота Кримхильды приводит к трагическим последствиям, об этом говорится загодя, когда еще ничто не предвещает беды. Авторы готовятся к трагедии исподволь, что создает в рассказе о Кримхильде ощущение тревоги, непрочности ее счастья, ожидание беды. Такими средствами авторы концентрируют внимание на биографии героини, которая живет предощущением счастья, что, однако, оказывается неосуществимым по вине ее самых близких людей
Кримхильда для Зигфрида — прекрасная дама, которой он служит в соответствии с куртуазным этикетом, а когда все испытания выдержаны, он получает в награду ту, которой он поклонялся. Выйдя замуж за Зигфрида, Кримхильда предстает в ином качестве: она послушная верная супруга, рассудительная и добродетельная мать наследника. Поведение Кримхильды полностью соответствует идеалу жены и королевы, но внутренний мир героини до поры до времени замкнут. Ее гордый независимый характер впервые обнаруживается в споре с Брюнхильдой, которая заманила их в Вормс. По прошествии десяти с лишним лет, Кримхильда по-прежнему пленяет всех красотой. Не постареет она и в дальнейшем, ибо эпические героини облик свой не меняют, а следовательно, не старятся. Но в поведении Кримхильды неожиданно проявляется качество вполне конкретное, реальное, присущее отнюдь не идеальным натурам. Оказывается, супруга Зигфрида тщеславна, из вздорного повода разрастается грандиозная ссора, вина за которую, несомненно, лежит на Кримхильде. Однако слушатель или читатель вскоре принимает ее сторону, так как супруга Зигфрида становится его вдовой. Трагическая вина Кримхильды не в том, что она затеяла ссору, а в том, что она невольно выдала убийце своего мужа его уязвимое место. Все последующие десятилетия она будет нести чувство вины, от которого, как ей кажется, ее освободит только месть.
Героиня германо-скандинавской мифологии и эпоса. В немецкой "Песни о нибелунгах" Б. - дева-воительница, правительница сказочной страны Исландии, где и проходят героические испытания, предшествующие браку Б. с Гунтером (сканд. Гуннар). После раскрытия обмана и убийства Зигфрида (Сигурда) Б. исчезает из повествования. В отличие от ряда героев германского эпоса, Б. - представительница мира мифа и сказки - не имеет исторического прототипа