- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Будова системи філософського знання.
- •7. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи.
- •8. Основні функції філософії.
- •11. Характерні риси стародавньої філософії.
- •12. Антична філософія
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14. Особливості філософії епохи Відродження.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. „Філософська антропологія” як напрямок сучасної філософії.
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. „Філософія життя”: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •Неофрейдизм
- •23. Герменевтика як напрямок сучасної філософії.
- •24. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
- •26. Структура світогляду.
- •27. Історичні типи світогляду.
- •28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •Види матерії
- •29. Основні рівні буття.
- •30. Філософський зміст категорії «матерія».
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •35. Народонаселення як природне явище.
- •Найважливіший показник стану народонаселення – народжуваність. Коефіцієнтами народжуваності є:
- •Теорія зміни ціннісних орієнтацій
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •40. Інтелект, почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
- •41. Основні форми діяльності людини.
- •42. Проблема визначення сутності людини
- •43. Проблема сенсу життя людини.
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45. Свідомість як найвища форма відображення.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості.
- •47. Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •48. Поняття і форми суспільної свідомості.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт, об’єкт, мета і ціль, засоби та результати.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •Визначення 'віри' у епістемології
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •56. Проблема критеріїв істини.
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання
- •61. Функції мови
- •62. Поліструктурність мови
- •63. Поняття соціокультурної комунікації
- •64. Об’єкт і предмет філософії історії.
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •1) Епоха кастово-станового суспільства, в яких:
- •66. Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67. Поняття суспільного і соціального у філософії.
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •69. Соціальна структура суспільства.
- •70.Сім’я як соціальна ланка суспільства.
- •71. Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73. Рушійні сили та суб’єкти соціального процесу
- •74. Духовність та її призначення.
- •75.Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки
- •78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди
- •79. Поняття власності та її норми .
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Політика як явище суспільного життя.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава - основна складова політичної організації суспільства.
- •84. Правова держава” і „громадянське суспільство”: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85.Поняття культури.
- •86. Масова культура, контркультура, антикультура .
- •87. Поняття цивілізації.
- •Цивилизационные регионы
- •88. Традиції та новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського у культурі
- •90. Поняття міжкультурної комунікації
- •Перелік запитань, що виносяться на іспит
- •Соціокультурна зумовленість філософії.
90. Поняття міжкультурної комунікації
Ймовірно, датою народження міжкультурної комунікації як академічної дисципліни варто
вважати 1954 рік, коли вийшла у світло книга Є. Хола і Д. Трагера „Culture as Communication” („Культура як комунікація”), у якій автори вперше запропонували для широкого вживання термін „міжкультурна комунікація”, що відбивала, на їхню думку, особливу галузь людських відносин. Пізніше основні положення та ідеї міжкультурної комунікації були більш докладно розвинуті у відомій роботі Е. Хола „The Silent Language” („Німа мова”, 1959 р.) де автор показав тісний зв’язок між культурою і комунікацією.
Розвиваючи свої ідеї про взаємозв’язок культури і комунікації, Хол прийшов до висновку
про необхідність навчання культурі.
Термін „міжкультурна комунікація” у вузькому змісті з'явився в літературі в 1970-х роках.
У відомій праці Л. Самовара і Р. Портера „Комунікація між культурами” („Communication
between Cultures”), вперше надрукованому в 1972 р., приводиться визначення
міжкультурної комунікації. До цього часу сформувався і науковий напрямок, серцевиною
якого стало вивчення комунікативних невдач і їхніх наслідків у ситуаціях міжкультурного
спілкування.
Міжкультурна комунікація як особливий вид комунікації припускає спілкування між
носіями різних мов і різних культур. Співставлення мов і культур виявляє не тільки
загальне, універсальне, але й специфічне, національне, самобутнє, що зумовлене
розбіжностями в історії розвитку народів. Інтеркультурна комунікація має справу з
розумінням та порозумінням, що означає: розуміти чуже і водночас бути зрозумілим,
спілкуючись чужою мовою.
Перелік запитань, що виносяться на іспит
Соціокультурна зумовленість філософії.
Філософське мислення і його специфіка.
Своєрідність предмету філософії.
Історичні форми постановки основного питання філософії.
Структура філософського знання.
Співвідношення філософських і загальнонаукових методів.
Діалектика та метафізика як філософські методи.
Основні функції філософії.
Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
Філософія Античності: загальна характеристика.
Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
Особливості філософії епохи Відродження.
Філософія Нового часу.
Класична німецька філософія.
Своєрідність філософії українського духу.
Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
“Філософська антропологія” як напрямок сучасної філософії.
Екзистенціалізм: загальна характеристика.
“Філософія життя”: загальна характеристика.
Філософські ідеї психоаналізу.
Герменевтика як напрям сучасної філософії.
Філософські ідеї структуралізму.
Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
Структура світогляду.
Історичні типи світогляду.
Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
Основні рівні буття.
Філософський зміст категорії “матерія”.
Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
Некласична онтологія: загальна характеристика.
Визначальні категоріальні характеристики світу.
Поняття природи.
Народонаселення як природне явище.
Поняття біосфери і ноосфери.
Поняття глобалізації та форми її існування.
Глобальні проблеми сучасності.
Екологічні проблеми і шляхи їх розв’язання.
Інтелект, почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особа”, “особистість”, “індивідуальність”.
Проблема визначення сутності людини.
Проблема сенсу життя людини.
Проблема свободи і відповідальності.
Свідомість як найвища форма відображення.
Феноменологічна концепція свідомості.
Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
Евристична і творча функції інтуїції.
Рівні і форми суспільної свідомості.
Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
Гносеологія та епістемологія.
Можливості та межі пізнавального процесу.
Проблема істини в теорії пізнання.
Абсолютність і відносність як властивості істини.
Проблема критеріїв істини.
Істина і правда.
Поняття методу і методології.
Основні форми наукового пізнання.
Мова як засіб комунікації та пізнання.
Функції мови.
Поліструктурність мови.
Поняття соціокультурної комунікації.
Об’єкт і предмет філософії історії.
Періодизація історії та її критерії.
Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
Поняття суспільного і соціального у філософії.
Основні характеристики суспільства.
Соціальна структура суспільства.
Сім’я як соціальна ланка суспільства.
Нація як соціокультурний феномен.
Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
Рушійні сили та суб’єкти соціального процесу.
Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
Цінності як ядро духовного світу.
Гуманізм філософії.
Поняття філософії економіки.
Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
Поняття власності і її форм.
НТР: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
Поняття політики.
Поняття політичної системи та її структури.
Держава – складова політичної організації суспільства.
Правова держава і громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
Поняття культури.
Масова культура, контркультура і антикультура.
Поняття цивілізації.
Традиції і новаторство в культурі.
Співвідношення національного і загальнолюдського у культурі.
Поняття міжкультурної комунікації.
1