- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Будова системи філософського знання.
- •7. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи.
- •8. Основні функції філософії.
- •11. Характерні риси стародавньої філософії.
- •12. Антична філософія
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14. Особливості філософії епохи Відродження.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. „Філософська антропологія” як напрямок сучасної філософії.
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. „Філософія життя”: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •Неофрейдизм
- •23. Герменевтика як напрямок сучасної філософії.
- •24. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
- •26. Структура світогляду.
- •27. Історичні типи світогляду.
- •28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •Види матерії
- •29. Основні рівні буття.
- •30. Філософський зміст категорії «матерія».
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •35. Народонаселення як природне явище.
- •Найважливіший показник стану народонаселення – народжуваність. Коефіцієнтами народжуваності є:
- •Теорія зміни ціннісних орієнтацій
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •40. Інтелект, почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
- •41. Основні форми діяльності людини.
- •42. Проблема визначення сутності людини
- •43. Проблема сенсу життя людини.
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45. Свідомість як найвища форма відображення.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості.
- •47. Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •48. Поняття і форми суспільної свідомості.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт, об’єкт, мета і ціль, засоби та результати.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •Визначення 'віри' у епістемології
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •56. Проблема критеріїв істини.
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання
- •61. Функції мови
- •62. Поліструктурність мови
- •63. Поняття соціокультурної комунікації
- •64. Об’єкт і предмет філософії історії.
- •65. Періодизація історії та її критерії.
- •1) Епоха кастово-станового суспільства, в яких:
- •66. Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67. Поняття суспільного і соціального у філософії.
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •69. Соціальна структура суспільства.
- •70.Сім’я як соціальна ланка суспільства.
- •71. Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73. Рушійні сили та суб’єкти соціального процесу
- •74. Духовність та її призначення.
- •75.Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки
- •78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди
- •79. Поняття власності та її норми .
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Політика як явище суспільного життя.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава - основна складова політичної організації суспільства.
- •84. Правова держава” і „громадянське суспільство”: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85.Поняття культури.
- •86. Масова культура, контркультура, антикультура .
- •87. Поняття цивілізації.
- •Цивилизационные регионы
- •88. Традиції та новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського у культурі
- •90. Поняття міжкультурної комунікації
- •Перелік запитань, що виносяться на іспит
- •Соціокультурна зумовленість філософії.
27. Історичні типи світогляду.
Історичні типи світогляду: -міфологія; -релігія; -філософія.
Міфологія – форма суспільної свідомості, характерна для первинного суспільства. Притаманно ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх, уособлення сил природи, усвідомлення роду як колективної особи, переконаної у наявності спільного предка, обернений у минуле, одухотворення всього сущого. Міфологія(“міф”- легенда) –спроба людей пояснити світ, походж. світу, рік, озер, тайни народження та смерті іт.п. Психіка людини потребує міфу. Міфи: Історичні Політичні Економічні Культурологічні. Носій міфу – рід, ще не виокремилась особа. Поєднані зародки релігії, філософії, права, моралі, науки. Сила та могутність міфу зумовлена цілісністю роду. Якщо хтось порушував табу – покарання будь-кому з роду. Взаємоконтроль членів роду. Боги відрізнялись від людей своєю мудрістю, розумом, а не за природою. Ідеї потойбічного світу не існувало.
Релігія – форма світогляду, де пізнання світу здійснюється через потусторонній та поцюсторонній світи. Ідея відділяється від матерії і навіть протиставляється їй, віра виступає головним способом осягнення буття, пріоритет духу над тілом. Релігія( з лат. “благочестя”) – віра у надістоту. Р. має свою історію. Найдавніші форми: - Тотемізм (віра в спільне походження і кровну близкість якоїсь групи людей з якимось видом тварин, -рослин)- Фетішизм (поклоніння речам (талісман) : амулет, кістка і т.д.) - Магія (це спроба знайти зв’язок між людиною та вищими силами) - Анемізм (віра в привидів, призраків, домовиків іт.д.) - Політеїзм (багатобожжя) - Монотеізм (віра в одного бога Виник християнство , буддизм, іслам і т.д.) Релігія вчить жити в цьому світі по певним законам і т.д.
Виникла як засіб соціального контролю за поведінкою людини після того як вона виокремилась з роду, родові зв’язки слабнуть, особа вважає несправедливим покарання одних за гріхи інших. Потойбічний світ – відплата за земне життя. Зовнішній контроль міфології (звичаї, табу) вже недостатній, виникає внутрішній (мораль, віра). Релігія зрівняла всіх людей: нікому не дозволено порушувати заповіді Божі. Принципова відмінність релігії від міфології – те, що носієм міфів є рід, а релігії направлена на особу. Серцевиною міфу є страх, релігії – мораль, віра. Головне для релігії – моральне регулювання соціального життя.
Філософія – любов до мудрості. Для філ. думки основою стали розум, інтелект. Реальне споглядання, логіч. аналіз почали витісняти фантаст. сюжети. Філософія – теорет. світогляд. Виникає одночасно з релігією. Виникає пізніше міфології та склад. з таких розділів.
|
Релігійний світогляд |
Філософський світогляд |
носій – заснований на – оперує – функції –
|
особа вірі чуттєвими образами соціальн. контролю |
особа розумі абстрактн. поняттями ---
|